Від держави чекають турботи

Кожного літа перед державою постає одне й те ж складне завдання – оздоровлення дітей-інвалідів і сиріт. Бюджетних коштів на це не вистачає, тому зобов”язання перед соціально незахищеними верствами населення іноді так і залишаються невиконаними. Втім заклади, в яких живуть і навчаються діти-сироти та інваліди, до літнього сезону готуються ще з початку року й віднаходять таки шляхи, як організувати відпочинок, не очікуючи державних дотацій. Як оздоровлюватимуть дітей-інвалідів у Дніпропетровському навчально- виробничому центрі номер два, дізнавалась Юлія Стасенко. Як каже директор навчально-виробничого центру номер два, щороку навчальному закладу треба оздоровлювати в середньому по сто п”ятдесят дітей-сиріт, серед яких значний відсоток сиріт-інвалідів. Дехто з цих вихованців з народження не бачив батьків, в них немає родичів та опікунів. Єдине, на що їм можна покластися, так це на опіку держави, а вона на сьогодні не може похвалитись соціальною надійністю. Тож відпочинок у таких дітей доволі стихійний. Викручуватись у такій ситуації адміністрації виробничого ценру доводиться самотужки. Тож кидаються на пошуки спонсорів і меценатів. На щастя, Дніпропетровщина не без добрих людей. Окремі підприємства зустрічають на своїх турбазах дітей-інвалідів та сиріт із задоволенням, не вимагаючи оплати. А в цьому році відмінникам навчання НВЦ номер два пощастило, як ніколи. Своїм друзям, які, на жаль, ще й досі чекають від держави коштів на оздоровлення, вихованці навчально-виробничого центру номер два пообіцяли привезти шматочок моря у своїх картинах, які намалюють на відпочинку. Навіть якщо у цьому році на морі відпочине тільки частина дітей-сиріт та дітей- інвалідів НВЦ номер два, то й це вже маленьке досягнення. Всі ж інші готові оздоровлюватись і на турбазах області, лиш би у держави вистачило коштів хоч на такий скромний та малозатратний відпочинок.