Класична музика не застигла, а живе і розвивається

Нова концертна програма камерного оркестру імені Гаррі Логвина “Времена года» знову підтвердила: класична музика – це не застигла у своїй величі форма, а живе, сучасне мистецтво, яке розвивається. В тому, що воно невичерпне, переконані і друзі, і шанувальники, і меценати оркестру. Концерт проходив, як завжди, в рамках програми “Інвестиції в культуру” корпорації “Інтерпайп” і за підтримки Фонду Віктора Пінчука. У числі слухачів творів Моцарта, Бетховена і Сен-Санса була і наша знімальна група. Та в тому й загадка, що імена композиторів та виконавців дуже знайомі. Навіть соліст – скрипаль Євгеній Кострицький – до нас приїжджає вже втретє. А музика все рівно буде новою, як перша зустріч. Хтось, можливо, зробив для себе відкриття – розгадав сценарний хід художнього керівника. Він у тому, що музика Моцарта звучить на початку програми. Тим часом, як повідомила нам музикознавець Аріадна Поставна, двадцятитрирічний Моцарт створював свою симфонію в нелегкі для себе часи. Колись зовсім юного Моцарта залишила кохана. Але в його душі народилась не образа, а чудова музика. От приклад конструктивного відношення до свого життя, з яким повністю погоджується камерний оркестр “Времена года”.Тому коли на сцену вийшов двадцятишестирічний скрипаль Євгеній Кострицький, легко відновився зв’язок між часом, музикою та країнами. Євгеній приїхав з Англії, де учиться в престижній лондонській школі музики і драми. Недавно він виграв конкурс на право протягом року грати в Лондонському симфонічному оркестрі. Незабаром має бути новий конкурс, у Нью-Йорку. Не знаємо, чи потрапить це виконання інтродукції і рондо каприччіозо Сен-Санса в черговий конкурсний запис Єгенія Кострицького, але в душі наших глядачів воно потрапило точно, – поза конкурсом.