Як знайти управу на телефонних хуліганів?

Жартівливі дзвінки, на які зазвичай ми намагаємось не звертати уваги, в окремих випадках можуть коштувати людського життя. Кожен диспетчер “Швидкої допомоги” по декілька разів на добу стикається з телефонними жартівниками. У той час, коли ті настирливо набирають нуль-три, на “швидку” не можуть дозвонитись люди, які потребують негайної лікарської допомоги. Далеко не кожна розмова диспетчера “швидкої” закінчується цією стандартною фразою з тим, хто телефонує. За одну добу чергування доводиться не раз кидати трубку і ковтати валідол. Телефонні хулігани, як правило молоді люди, телефонують на “швидку” цілодобово.  Телефонують зловмисники в основному з мобільного чи телефонних автоматів. Одні й ті ж. Коли диспетчери чують у слухавці знайомі інтонації, то кладуть її. Дзвінок настирливо повторюється. І все починається знову. Інколи нетвереза компанія підмовляє дзвонити на “швидку” дітей: їм підказують, що говорити. Щоб розібратись у тому, це жарт чи справжній виклик, диспетчеру потрібно кілька секунд. Та навіть вони на вагу золота, коли на телефон “швидкої” не може додзвонитись людина у тяжкому стані.  Цей дзвінок у порівнянні з іншими майже невинний, адже більшість з них – непристойні. Бувають навіть погрози. До них на “швидкій” теж звикли. Найчастіше диспетчерам погрожують так звані “круті”. Їм треба вислати карету негайно – інші, навіть дуже серйозні виклики, мовляв, почекають. Правоохоронці кажуть: боротись з телефонними погрожувачами та жартівниками – справа непроста. Крім того, що їх дуже важко знайти, їхню провину ще потрібно довго доводити.  Про те, що на “швидкій” з”являться гроші на таке обладнання, можна тільки мріяти. Отже, наказати кожного телефонного хулігана не вдасться. Втім фахівці кажуть: достатньо провести один показовий судовий процес і притягнути до відповідальності хоча б одного телефонного зловмисника. Тоді, можливо, іншим неповадно буде.