Сьогодні десять років трагедії на житловому масиві Тополя

Шосте червня – сумна дата для дніпропетровців. Особливо для мешканців житлового масиву Тополя, де десять років тому стався зсув. Протягом року тема зсувонебезпечних територій Дніпропетровська вважається другорядною, і тільки на початку червня вона на вустах у представників міської влади. У відповідальних за це питання інстанціях наголошують: якщо вирішення проблеми не стане першочерговим, трагедія Тополі може повторитись в інших районах міста і в більших масштабах. Поки грім не вдарить – холоп не перехреститься. Так сталось і на Тополі. В управлінні інженерного захисту території міста говорять: на попередження трагедії треба було мільйон двісті тисяч гривень, ліквідація обійшлась у сто двадцять сім мільйонів. Та й досі кінця-краю не видно. Серед причин – активна господарська діяльність та діряві гідрокомунікаційні системи. Лесовий Грунт, який переважає на Правобережжі, наче рафінад: трішки вологи – і деградації Грунту не уникнути. Юрій Береза, директор управління інженерного захисту території, показує на карту, яка рясніє проблемними ділянками. Найкритичніший стан у балках, де штучні звалища перекривають стоки, звідси і підняття Грунтових вод, що призводить до сумних наслідків. Говорити про критичний стан в управлінні можуть годинами. Найчастіше на балачках все і закінчується, бо підкріпити ділом сказане без достатнього фінансування – складно. Коштами з міського бюджету ситуацію не покращиш, наголошують у комунальному підприємстві, але подібне до снаги загальнодержавній скарбниці. Але це знову із серії балачок. Та управління потихеньку працює. Кажуть: в минулому році на вулиці Ярмоловій розпочали роботи, а до вересня треба почистити руслО в районі балки ЗустрічнА, що на горезвісній Тополі. А от якщо проГавлять час міські чиновники, епіцентром нової трагедії незабаром може стати одна з балок в районі проспекту Кірова. Молодий учений Олександр Сидельніков не один рік переймається проблемою зсувів. Його розробки відмітила і міська влада, вручивши грант на 25 тисяч гривень. Та для промислового впровадження це замалі кошти. У новітніх технологіях, які можна використовувати на зсувонебезпечних схилах та для закріплення лесових порід, в лабораторії, де трудиться аспірант, дефіциту немає. Проте науку фінансуванням теж не балують. Поки, кажуть науковці, погода на нашому боці: тепла зима та малодощова весна не спричинили підняття Грунтових вод, тобто об”єкти, відмічені на карті Юрія Берези, продовжують залишатись стабільно критичними. Отже, в час новітніх технологій фахівцям приходиться вкотре покладати надії на матінку – природу.