У Новомосковську відроджуватимуть забутий миколаївський розпис

У планах владних органів, мистецтвознавців, істориків та майстрів  відкриття мистецького центру, де працюватимуть художники, які навчатимуть молодь стародавній майстерності. Перспективи розвитку мистецтва вже обговорюють на всеукраїнському рівні мистецтвознавці та історики. До визнання миколаївського розпису новомосковські краєзнавці йшли десятки років. Перші згадки про цю техніку з”явились на три сторіччя раніше. Надія Явір вивченню миколаївського розпису присвятила тридцять років життя. Досліджувала історію і географію новомосковських околиць. Вияснила: сусідня з Новомосковськом Миколаївка розташовувалась на чумацькому шляху. Місцевість була густо засаджена лісами. Нащі пращури виробляли з дерева численні предмети побуту, фарбували у зелений колір і прикрашали червоними квітами. Популярністю користувався розмальований посуд, ліжка та лавки, але найбільше – весільні скрині. Їх чумаки прославили аж до Білорусі. На перший погляд, миколаївський розпис скидається на петриківський. Але, – наголошує дослідниця, – вони дуже різні. Наразі у Новомосковську три зразки стародавнього розпису. Ще тринадцять – у приватній власності – у селах. От і все надбання. Сучасний варіант миколаївських скринь запропонувала новомосковська художниця три роки тому. Світлана Непочатих – перший і поки єдиний майстер, яка опанувала зображення мальованого дерева – головного орнаменту миколаївського розпису. Скрині розписала за аналогією, використала традиційні кольори, а спосіб винайшла свій. За відродження традиції митці Новомосковська ухопились обома руками. Завдання максимум – по весільній миколаївській скрині – у кожну хату. Праця на найближчі роки – утворення школи миколаївського живопису та світлиці з експозицією доробків.