Українська держава і суспільство не мають ефективних механізмів боротьби із причинами дитячого алкоголізму

Гарячий сезон – у єдиному в Україні реабілітаційному центрі для дітей-алкоголиків. Він працює при Дніпропетровському наркологічному диспансері. Восени тут немає відбою від пацієнтів. Бажаючі навіть проходять жорсткий відбір — на готовність справді позбавитися від алкогольної залежності. Найменшому тутешньому пацієнту — лише 11 років. Тут скрізь килими та затишок. На перший погляд – садок або школа. Насправді у цьому реабілітаційному центрі знаходяться діти, яким поставили діагноз — алкогольна залежність. Ваня — з маленького села. Там, каже, робити, окрім як пиячити, більше нічого. Великою компанією із 15 чоловік вони проводили вечори вживаючи спиртне. Ваніна норма була — три пляшки пива на день. Дитячий організм звик швидко. Якщо раніше сюди потрапляли здебільшого підлітки 15-16 років, то зараз допомагають і дітям. Найменшому – 11 років. Реабілітація переважно психотерапевтична, і триває досить довго — рік, а то й два. Саме тому тут організували школу. Усі предмети викладають два вчителі. Рівень знань, каже педагог, різний, але переважно цим дітям було не до навчання. Більшість пацієнтів — сироти, виховуються в неповних або неблагополучиних сім’ях. Та є і діти зі звичайних родин. Пити пиво або слабоалкогольні напої вони починають ледь не з молодшої школи — бо у суспільстві це прийнято, модно та, на думку декого, навіть корисно. Наркологи зазначають: залежність у дітей та підлітків виникає швидше, ніж у дорослих. Крім того, починаються невідворотні руйнівні процеси в організмі та психіці. Навіть при найретельнішому лікуванні до алкоголю не повертаються лише троє з десяти дітей-алкоголиків.

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com