В Україні збільшилася кількість нападів на лікарів швидкої допомоги

22063

Останній шокуючий випадок нападу на бригаду швидкої трапився днями в Одесі. Психічно нездоровий чоловік наніс ножових поранень членам своєї родини та медпрацівникам. Аби захистити лікарів, тепер будуть створювати “чорний список” пацієнтів. До нього зі заздалегідь створеної електронної бази даних заноситимуть інформацію про психічно хворих пацієнтів і тих, що можуть бути небезпечними. Також усі “швидкі” обладнають тривожними кнопками. Сигнал одразу потраплятиме до служби порятунку 112. За десять років роботи лікарем швидкої Володимир Миколайович дізнався – і якими важкими бувають кулаки у затятих п’яниць, і якими агресивними можуть бути безнадійно хворі, а головне – які небезпечні психічно неврівноважені пацієнти. Зовсім нещодавно Володимир сам ледь оговтався від робочих травм. Лікував струс мозку. Аби захистити лікарів швидкої від таких випадків, найближчим часом машини збираються обснастити тривожними кнопками. На нововведення виділять 50 мільйонів гривень. Це тільки перший транш. Випробувати кнопки першими запропонують лікарям чотирьох областей, у тому числі і Дніпропетровської. Та медики налаштовані скептично. Звертатися по допомогу до працівників міліції, зізнається Володимир, доводиться дуже часто. Але травмованих лікарів швидкої, каже, від цього не меншає – конфлікти нерідко спалахують миттєво. Окрім “тривожної кнопки”, хочуть створити ще й “чорний список” пацієнтів. У ньому, кажуть фахівці, буде інформація про кількість викликів за певними адресами та їхні причини. Такий список потрібний, запевняють лікарі швидкої, але він так само не зможе захистити та убезпечити медпрацівників. За тридцять років роботи диспетчером Наталія Фурсенко і без “списку” знає адреси усіх “проблемних” пацієнтів. Значно безпечніше на викликах було б працювати більшим складом, та ще й з тривожною кнопкою не у авто, а у руці, переконують фахівці швидкої. Але це поки утопія. Зізнаються: людей і так не вистачає – тікають, бо працювати небезпечно та не вигідно, а переносну тривожну кнопку поки ніхто з медперсоналу навіть у руках не тримав. Вже зараз до електронної бази даних старанно вносять інформацію про пацієнтів. Виділяються десятки мільйонів гривень на встановлення “тривожних кнопок”. Але фахівці, попри такі серйозні заходи, не відчувають себе захищенними. Бо лікарів ніхто не питав – що ж їм дійсно необхідно для безпеки.