Першій ювілей відзначив Дніпровський музей українського живопису

Він відкрився п’ять років тому. Зараз це наймолодшій з музейних і найенергійніший з культурних закладів міста. Свою невеличку дату він прикрасив новою виставкою. Завжди щось новеньке. Свіжою виставкою вирішили відзначити в музеї і ювілейну дату. Як завжди натхненно розповідає про автора мистецтвознавець Людмила Тверська. Малюнки на піску або на снігу, що може бути не довговічніше… И лише художник може зафіксувати диво та показати потім людям. “Алаверди” від автора експозиції художника з Кам’янського Олександра Чегорки теж було щирим. Музей українського живопису розпочався у 2013 році з єдиного поверху. Зараз його фонди, зали і майстерні розташувалися на п’яти. Музей вийшов в своїх проектах і на вулицю й навіть – на дах. Мета засновника і головного генератора ідей – робити його ближчим до людей. Музейний сад, кінотеатр просто неба, емальєрний провулок. Чи можна було без цього обійтися? Ні, так буде не цікаво кажуть головні вигадники. Їм завжди замало простору, не вистачає середовищ та предметів. Ось і зараз директор музею Сергій Бурбело показує нове надбання – літографічний верстат. Експонат вагою під тонну стоїть у друкарській майстерні.Тут в музеї українського живопису діє правило – спочатку твоє особисте натхнення, а потім – подив та захват в очах відвідувачів. Сьогодні їх прийшло дуже багато. З теплими словами, подяками та подарунками. Автор картин, світлин та скульптур, що прикрашали свято, вважає, що мистецтво схоже на створення світу, а створення світу – теж мистецтво. Він зрозумів і вивів формулу життя музею українського живопису. Життя музею українського живопису триває всього п’ять років, але воно вже зійшло на шосте коло. Художники знайдуть в цьому символи, а відвідувачі чекатимуть на щось новеньке.