У Дніпропетровську вдруге пройшла Всеукраїнська мистецька акція “Гончарне коло”

Майданчик біля Історичного музею, працівники якого стали ініціаторами проведення заходу, на кілька годин перетворився на справжню гончарну майстерню. Відомі гончарі, майстри-керамісти та коваль ділилися з городянами досвідом майже забутих народних ремесел. Ось такі гончарні кола ще сто років тому були чи не в кожному українському селі. Нині побачити, як народжується посуд, а тим паче випробувати свої таланти, можна хіба що на таких мистецьких заходах. Майстер-класи проводили для всіх охочих. Найбільше їх виявилося серед дітей. Коваль Максим Кострикін із Запоріжжя каже, – його справа важка, але емоції дарує несподівані. Адже ніколи не виходить двох однакових речей. Він із задоволенням продовжує традиції своєї родини. Залізні квіти, підкови на щастя та етнічну зброю робить, аби заохотити інших до майже забутого ремесла. А от гончарська справа – вважають професійні майстри – лікує людські душі. Бо вона поєднала в собі одразу три стихії: воду, вогонь та глину. “Гончарному колу” лише два роки, воно відокремилося з фестивалю народних ремесел “Чисті джерела” завдяки інтересу городян до старовинного промислу. Цього року засновник акції – Історичний музей – зважився на експеримент. Просто неба спорудили справжню гончарну піч. Досить сміливим виявися і музичний супровід. Модерн від молодіжних колективів з Дніпропетровщини мав привернути увагу юного покоління і зібрати біля гончарного кола — коло справжніх друзів і однодумців.