Селищу Кіровському, що більш відоме як Обухівка, – сто років

Ювілей, що святкується в ці дні селянами, документально остаточно не підтверджений. Встановленний вік поселення не є точним. Тут навіть найстарші жителі Обухівки не можуть напевно сказати – скільки саме виповнилось їхньому селищу. Та це не стало на заваді масовим гулянням кіровчан. Кіровчани готувались до свята ретельно. Дівчата зробили зачіски, дідусі одягнули найкращі костюми. Ще за декілька годин до початку урочистостей на центральному майданчику люди почали займати місця. Юлія, Ольга та Наталя зізнаються – свято селища цього року для них – особливе. У сквері зайняли місце два друга – Іван Маркович та Василь Саліхвотович. Обидва живуть тут з самого народження – більше вісімдесяти років. Для старих свято селища невід’ємно пов’язане із селищним головою. Для когось такий день – можливість зустріти друзів та згадати молодість. Ближче до початку урочистостей на центральній площі з’являється і сам селищний голова. Тут він у повазі. Каже: все, що обіцяли, – зробили, аби краще кіровчанам жилося. Без зайвої сором’язливості додає: якщо вдасться – зробимо ще. А художниця Надія Єфименко вже другий рік із задоволенням ділиться з кіровчанами своєю любов’ю до селища. Тут живуть її батьки. А коли жінка приїздить до них – стримати натхнення вже не може. Є тут і пейзаж із невід’ємною частиною Кіровського – храмом. І хоча відновили його ще зовсім недавно, він завжди займав особливе місце у серці кожного жителя. У часи війни будівля разом із дзвіницею були зруйновані. Тож цього року кіровці вперше за декілька десятиліть почули колоколи. Саме з іхнього освячення розпочались урочистості. Пізніше люди зібрались біля сцени зустрічати гостей, дивитися номери та отримувати подарунки. А ввечері на кіровців чекав ще один сюрприз – концерт Павла Зіброва.