Він – наше усе

Сьогодні у Дніпропетровському академічному українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка давали “Бал”. Це назва нового спектаклю, що театр запропонував своєму глядачеві на день народження великого поета. Раніше творчий колектив театру неодноразово звертався до творчості Шевченка-драматурга і Шевченка-поета. На цій сцені знайшли життя знамениті шевченківські епічні твори :”Гайдамаки”, “Назар Стодоля” та інши. Але сьогодні і костюми і музика так не схожі на звичні трактування усього що пов’язано з ім’ям Тараса Шевченка. За закритою завісою актори і музиканти готуються до справжнього балу. Українці про Тараса Григоровича Шевченка можуть сказати як росіяни про Олександра Сергійовича Пушкіна: він-наше усе. Поет, драматург, живописець, скульптор, географ- дослідник, філософ, у кожнім з цих занять він уторував свою дорогу, висловився так, як ніхто до нього, та й після нього.) Режисер-постановник “Балу” Лідія Кушкова раптом зрозуміла, що про самого Шевченка, особливо в молоді роки, майже нічого не розповідають. І вирішила написати інсценІвку про молодого Тараса Григоровича. Історія взаємин, що розвиваються під час балу на погляд режисера й акторів цікава не тільки зрілим людям, але й молоді. Вони мають розгледіти в молодій людині, що танцює і співає на сцені ( до речі актора, який виконує роль поета, звуть Віктор Шевченко), що переживає сильні почуття, не того, хто стане в наступному сторіччі пам’ятником і ідолом, а живого і палкого поета Тараса Шевченка.