Чорнобиль. 1986 -2006

Сьогодні у Троїцькому кафедральному соборі відслужили поминальний молебінь у пам”ять загиблих під час ліквідації аварії на ЧАЕС. Після чого представники міської та обласної влади, чорнобильці та церковнослужителі пройшли хресною ходою до пам”ятника загиблим під час техногенної катастрофи. Нагадаємо, лихо сталось вночі двадцять шостого квітня тисяча дев”ятсот вісімдесят шостого року. О пів на другу злетів у повітря атомний реактор. За офіційними даними, внаслідок аварії на ЧАЕС постраждало близько п”яти мільйонів. З них більше половини – українці. У церквах Дніпропетровщини сьогодні запалили тисячі свічок за здоров”я ліквідаторів аварії на ЧАЕС і тисячі за тих, хто загинув у самому серці техногенної катастрофи та після її наслідків. Кількість радіоактивних викидів на атомному реакторі порівнюють з вибухами півтисячі атомних бомб, які скинули на Хіросіму у сорок п”ятому році. Радіактивна хмара пройшла над Україною, Росією, Білорусією та Східною Європою. Експерти ще й досі сперечаються щодо кількості потерпілих і розмаху цієї катастрофи. Зупинили ЧАЕС п”ять років тому, та хвороби і смерть від аварії, на жаль, і досі не можуть зупинити. Ті, хто з першого дня був у зоні підвищеного ризику, вважають, що влада й досі замовчує наслідки аварії на ЧАЕС. Проте свою допомогу та турботу держава, а разом з нею обласна і міська влада, трохи перебільшують. Олексій Ковальов літав на гелікоптері з першого дня вибуху. Він з екіпажем облетів всю Чорнобильську зону та прилеглі до неї області. Вони заміряли радіацію, фотографували реактор, а дані відправляли до Москви. Тоді Олексій Ковальов був у пошані, тепер – на задвірках. Серед цих героїв багато забутих, і, на жаль, сьогодні непотрібних суспільству. Затиснувши образи у кулак, ці чоловіки разом із сотнями ліквідаторів кожного року приходять до пам”ятника загиблим чорнобильцям, щоб вшанувати пам”ять своїх друзів та колег, яких забрала променева хвороба. Після того, як чиновники покладуть квіти до пам”ятника і розійдуться по своїх кабінетах, ці люди ще довго будуть згадувати атомне пекло весни вісімдесят шостого. Сьогодні ж у театрі імені Горького відбувся концерт для всіх учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що проживають у Дніпропетровську. Першим прозвучав твір Едварда Гріга “Весна” у виконанні камерного оркестру імені Гаррі Логвина “Времена года” – в пам”ять про трагічні події весни вісімдесят шостого. В залі зібрались ті, хто змогли прийти, – біля восьмисот чоловік. Зі словами вдячності за їхній подвиг виступив міський голова Іван Куліченко, він же вручив ліквідаторам пам”ятні медалі – “Захисника Вітчизни” та “За заслуги перед Дніпропетровськом”. З кожним роком усе менше залишається учасників чорнобильських подій. Тільки за дві тисячі п”ятий рік з життя пішли сто п”ять чорнобильців, а за двадцять років не стало більше тисячі. Всіх, хто поклав життя на ліквідацію жахливої катастрофи, присутні вшанували хвилиною мовчання.