СНІД. Від хвороби – до соціальної проблеми

У третю неділю травня світова спільнота відзначає Всесвітній день пам”яти померлих від СНІДу. Для нашої держави це питання стоїть дуже гостро, адже Україна за темпами поширення ВІЛ-СНІДу займає одне з перших місць у Європі. Сьогодні в Дніпропетровському обласному центрі здоров”я пройшла прес-конференція, де на регіональному рівні обговорювали найактуальніші аспекти цієї проблеми. На початку вісімдесятих люди дізнались про жахливу абревіатур ВІЛ-СНІД, коли швидкими темпами ця недуга почала розповсюджуватись, щороку охоплюючи все більше країн, перетворюючись з хвороби наркоманів та повій на хворобу будь-кого з нас. На початку століття про СНІД стали говорити і в Україні, коли кількість хворих стала збільшуватись жахливими темпами. Не відстає і Дніпропетровщина, яка посідає друге місце серед областей за кількість ВІЛ-позитивних. Лише за офіційними даними, їх близько двадцяти трьох тисяч, насправді ж ця приголомшлива цифра в декілька разів більша. Поки що єдиним інгібітором розвитку хвороби є АРВ-терапія, що з позаминулого року завдяки насамперед гуманітарній допомозі стала доступною та безкоштовною і для українців. Розширення доступу до АРВ-терапії у країні сприяло зниженню темпів смертності від СНІДу на двадцять два відсотки. І це лише за три роки. Розпочавши терапію, людина повинна приймати ліки протягом усього життя. Але надії покращання здоров”я для багатьох можуть не здійснитись, адже під загрозою надання Україні коштів від найбільшого донора – глобального фонду з боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. АРВ-терапія – це не тільки лікування, а й профілактика. ВІЛ-позитивні матері, що протягом вагітності приймають антиретровірусні препарати, можуть народити цілком здорове немовля. З вісімнадцятого місяця стає зрозумілим, чи буде дитина жити без приростка ВІЛ. Дніпропетровські лікарі вважають чи не найголовнішим досягненням – саме роботу у цьому напрямку. Фахівці переконують: зараз ставлення до цієї проблеми в українському суспільстві змінилось. Уже протягом двох років ВІЛ-позитивні діти навчаються поруч із здоровими. І якщо раніше загальноосвітні школи всіляко відмовлялись від прийняття таких дітей, то зараз ця проблема повністю вирішена. На прес-конференції повідомили: опитування пересІчних громадян показало, що майже сорок відсотків респондентів мають у своєму оточенні ВІЛ-позитивну людину. А більшість вважає, що ця проблема висвітлюється в Україні недостатньо.