Молодь намагається здути пил і відновити славу космічної держави

Відродити славу України як космічної держави – таке непросте завдання поставили перед собою дніпропетровські вчені, що конструюють ракетоносії та бортову апаратуру. Сьогодні в Дніпропетровську стартував третій Всеукраїнський конкурс проектів молодіжного супутника. Подія надзвичайно важлива для всієї країни, адже саме з цього в Україні починається якісно новий етап підготовки спеціалістів космічної галузі. Про сучасні супутники, майже забутий вираз “науковий ентузіазм” та перспективи розвитку галузі в поки що космічній державі – у репортажі Наталі Грищенко. Супутник “Океан” був запущений 19 липня 1999 року. З космосу він повинен був вивчати земну поверхню, і передавати отриману інформацію екологам. Важить він 6 тонн, а його довжина – 12,5 метра. Сучасні супутники менші за нього у декілька сот разів. Їх об”єм може складати навіть 10 кубічних сантиметрів. Сучасні маленькі супутники виконують не менше функцій, ніж їхні гігантські дідусі, а коштують дешевше. Фахівці кажуть: на Заході давно ввели у практику запуск університетських супутників. Після таких перевірок учені довіряють їм серйозні завдання. Україна, яка має і досвід, і технічні можливості, подібні пробні запуски дозволяє собі нечасто. А саме з цього і починається те, що зветься космічною галуззю. Велике бажання відродити її і створило конкурс проектів молодіжного супутника. Спочатку їх було представлено двадцять вісім, тепер залишилось п”ятнадцять. Вони різні, але створені для однієї мети. Відпрацьовувати новітні технології – завдання глобальне. Доступніша мета – освітня. Викладачам набридло розповідати про ракети та супутники на пальцях, а студентам набридло лише писати про них конспекти. Науковці кажуть: у нас досі зберігся велетенський науковий потенціал, і його постійно поповнює обдарована молодь. І проблема не в тому, де її знайти. А в тому, що їй дати. Олександр Пироженко, що привіз на конкурс сучасний наносупутник з електродинамічною тросовою системою, впевнений, що саме Дніпропетровськ може вирощувати нових Ньютонів. І навіть не біда, якщо їх, як це буває останнім часом, зманять за кордон. Усе одно вони залишаться українською науковою елітою, а зі зростанням попиту на наших фахівців зросте й авторитет космічної галузі України, який , на жаль, останнім часом припав товстим шаром пилу . На те, щоб довести світові: ми ще на щось здатні, залишилось не так багато часу. Інвесторам набридне чекати, і Україна втратить очікуване фінансування. Щоб цього не трапилось, тепер головні інвестиції вкладають у молодь. А тому не виключено, що у свій час новий прорив у безмежні космічні далі здійснить хтось із цих захоплених школярів.