Життя у смітнику

Спостерігаючи і розповідаючи у своїх сюжетах про те, як наше місто справляється зі сміттям, кореспонденти новин прийшли до невтішного висновку – найактивніші дії обурених мешканців (аж до звертання до суду) проблеми не вирішують. Купи сміття, якщо й зникають, то тільки на деякий час. У більшості ж випадків вони стають невід”ємною частиною дворів. Розпорядження СЕС відверто не виконуються. Скарги накопичуються. Сміття не вивозиться. В одній з таких “безвивізних” ситуацій кілька років знаходиться двір по вулиці Краснопільскій. Чесно кажучи, нічого нового ми не побачили. Окремий випадок тільки підтвердив загальну тенденцію. Останній раз сміття звідси вивозили у травні. Передостанній – теж у травні, тільки минулого року. Отже, раз на рік. Два дні тому до звалища не відмовилась приїхати і міліція. Тут постійно живуть собаки, пацюки та бомжі. Сюди, з нужди прибігають і торгівці з ринку. У смітника тепер своє життя. Його жахливі подробиці з жахом спостерігають не тільки мешканці, але й працівники установ, розташованих у цьому дворі. Мешканці вже звикли до штампованих відповідей на будь-які їхні питання : немає бензину для машини, немає машини, немає двірника, немає лопати і мітли, немає труб для опалення, немає самого опалення, немає електрики, немає забезпечення, немає життєзабезпечення взагалі. За здоров’я людей і чистоту довкілля теж ніхто не відповідає. Тому що немає бензину. І люди залишаються жити в небезпечному сусідстві з отруйним смітником, у стані постійного екстриму, в безнадійному очікуванні змін.

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com