Екологи області розпочали кампанію за збереження заплавних луків Кільчені

Екологи Дніпропетровської області розгорнули кампанію за приєднання до Кільченського заказника заплавних луків Кільчені. Заказник тоді матиме всі місцеві природні зони – степ, ліс та луки у всьому їх розмаїтті. На екскурсії в Кільченському заповіднику побувала наша знімальна група разом з кандидатом біологічних наук керівником Дніпропетровського екологічного центру Олегом Григоренком і на одному квадратному метрі заповідника нарахувала до тридцяти видів рослин. Кільченський природно-ландшафтний заказник був створений у середині сімдесятих років для захисту унікального рослинного світу. Глинисті пагорби, що колись були дном Сарматського моря, зберегли недоторканним куточок дикого поля. Льодовики, стверджують учені, до наших місць не дійшли, тому збереглись багато видів рослин дольодовикового періоду. Зберігся тут і оспіваний в поезії ковил, чиї мітелки топтали копитами коні древніх кочівників.  Між пагорбами в яру зовсім інший вид рослинності – клени і бересклети, саме тут, на тінистих схилах балки ховається лісова анемона, рослина, яка занесена в Червону книгу. Однак у цей час року знайти її практично неможливо. По дну, чи як говорять фахівці, по тальвегу балки, дощова і тала вода пробила русло. Ця вода живить Кільчень, що примхливо звивається під пагорбами. Заплава Кільчені не входить у склад заповідника. І сьогодні на неї потужно наступають дачі і котеджі.  Важко переоцінити значення Кільченського заказника, що зберіг недоторканну природу в безпосередній близькості від міста. Сюди треба возити на екскурсію учнів і студентів. Тому що для багатьох городян місцева природа – це лісопосадки і квадрати полів. Правда, природа тут збереглась не завдяки діяльності людини, а всупереч їй. Аж надто важкодоступна територія заказника.