Польща-Україна. Село в Європу хоче, але поки не може
Сільське господарство Дніпропетровщини зараз обтяжене двома проблемами. Перша -тваринництво, якому так і не вдалось вийти на бажані обсяги. Друга нагадує анекдот: підприємства-переробники виявились не готовими до великого врожаю цукрового буряку. Фахівці обласного управління сільського господарства кажуть: якби гроші, то галузь не мала б проблем. Та їхні закордонні колеги у цьому не впевнені. На конференції, яка проходила сьогодні у Дніпропетровську, польські аграрії намагались довести українським: гроші прийдуть тоді, коли величезний сільськогосподарський ресурс України, нарешті, почне використовуватись повністю. У рамках проекту “Україна-Польща нашим аграріям польських вчити, здається, нічому. Ті ж організовують нам стажування та проводять коференції. Стрімко набравши економічні оберти наприкінці минулого сторіччя, Польща тепер – розвинута держава, де обсяг експорту перевищує імпорт. Вступ до Евросоюзу та Всесвітньої організації торгівлі дозволив і без того успішній країні розраховувати ще й на євробюджет. У найближчі сім років звідтіля на розвиток сільськогосподарської галузі повинно надійти дванадцять мільярдів євро. Ще чверть цієї суми обіцяє дати польський державний бюджет. Отже, чому так заздрять українські аграрії, тепер зрозуміло. Адже європейська країна в середньому отримує триста євро на гектар, Україна – лише тридцять. “Нам би їхні гроші!” – скаржаться українські аграрії. Дефіцит коштів – їхня відповідь на всі негаразди у галузі. Тому українські аграрії, як ніхто, прагнуть вступу до ЄС та СОТ. От тільки й досі не готові до європейської схеми дотування. Євробюджет виділяє дотації лише на прибуток сільгоспідприємства. Якщо виробник здатен перевиконати план, а державі з огляду на баланс попиту та пропозиції це невигідно, вона компенсує виробнику весь можливий прибуток. Це називається плануванням роботи галузі. Якого в Україні поки нема. І через брак якого і стоїть уся справа. Що організованим полякам, які вкотре приїжджають ділитись досвідом на родючі українські землі, аж ніяк незрозуміло…
