Об що розбиваються мрії вітчизняної медицини?

В Україні до цього часу не створена єдина програма реформування галузі. Кожен з нас щодня стикається з наслідками недбалого відношення держави до медицини. Наша знімальна група вирішила поспілкуватись з тими, хто колись обрав професію лікаря, а згодом вирішив її покинути. Як рожеві студентські мрії розбиваються об сіру реальність, – в спецрепортажі нашого кореспондента. На жаль, ці пафосні слова мають відношення в основному до іноземних студентів, чиї країни з повагою ставляться до дипломів лікаря, у тому числі й до отриманих за кордоном. Навіть у країнах Африки праця лікаря ціниться набагато більше. У нас же все навпаки. Студент приходить на перший курс з благородними мріями, а на шостому, після розподілу, держава вносить до них свої прагматичні корективи. Цей рік не став винятком. Тиждень тому в медиків-шестикурсників завершився розподіл. З п”ятисот шістдесяти студентів майже чотириста розподілені за межі Дніпропетровщини – з гордістю каже ректор академії. Та, мабуть, і не здогадується, що чекає на його випускників, які роз”їхались по всій Україні. Романа минулого року розподілили сімейним лікарем в одне із селищ Херсонської області. Стан охорони здоров”я в сільській місцевості – це взагалі окрема резонансна тема. Роман з жахом згадує випадки, коли люди помирали, не маючи змоги придбати необхідні ліки. Держава домогти їм нічим не могла. Не набагато краще тим, кого за держрозподілом посилають працювати в міста і села області. Молодого терапевта Вікторію направили до однієї з лікарень Дніпродзержинська. Дівчина, яка з дитинства мріяла бути лікарем, за фахом змогла відпрацювати лише півроку. Та фінансові негаразди – ще не верхівка айсбергу. Найболючіша проблема, що відгукується кожного дня некомпетентністю лікарів – байдуже ставлення керівництва лікарні до молодих спеціалістів. То ж кого звинувачувати в лікарських помилках? Може, державу, яка вже давно заплющила очі на медицину, а може, й самих лікарів, що вже з перших кроків на своєму трудовому шляху стикаються з відвертим цинізмом та байдужістю.