Заручники сміття

У Дніпропетровську, майже через тиждень після офіційного оголошення, нарешті розпочалась боротьба зі сміттям. Прокуратурі доручено проконтролювати це питання, комунальники створюють оперативні бригади зі збирання сміття, при облдержадміністрації працює гаряча телефонна лінія. І люди телефонують про величезні скупчення сміття. Ситуація надзвичайна, але на думку тих, хто повинен її змінити, все набагато гірше, ніж уявляють собі і жителі, і правоохоронці, і обласна адміністрація. Дніпропетровськ на початку нинішнього року став заручником свого сміття, стверджують чиновники. Рівень сміттєвих проблем піднявся до облдержадміністрації. Надія Дєєва поділилась своїми висновками з учасниками колегії в обласній прокуратурі. Та чи можуть місцеві органи влади виправити ситуацію? Як говорять фахівці, – не можуть. Щоб рухатись уперед, потрібно повернутись до розумного господарювання, вважають досвідчені комунальники. Та хто їх слухає? В діловій столиці України, місті Дніпропетровську, створені такі специфічні умови, за яких навіть нові закони не допоможуть. Як керувати ситуацією, якщо ні підприємства-перевізники, ні полігони, ні сміттєспалювальний завод місту не належать? З кого питати, якщо навіть порахувати обсяги сміття неможливо: це секретні матеріали і комерційна таємниця власників підприємств.  Згідно зі специфічними дніпропетровськими причинами у міста немає жодного муніципального полігону. В Харкові, наприклад, їх два, крім приватних. Дніпропетровський проект затверджували три роки, доки підписи не застаріли. Зараз збирають по третьому колу, та знову щось не так. Інвестори не хочуть ризикувати грошима в таких умовах. Може, в травні, після пересадки рослин, розмова відновиться. Хоч у прокуратури та облдержадміністрації інші терміни. Доки ж пишуться нові проекти та перераховуються кубометри, нічого нового, крім авралу, в даній ситуації не застосуєш. Це теж дуже дніпропетровський прийом.  Рятування міста розпочалось. Про перемоги, ясна річ, пізніше.