У розпал літнього сезону укрзалізниця працює у напруженому режимі

Новий головний біль – перевезення у північному напрямку. Не встигли транспортувати всіх до моря, час – вертати додому. Особливо гостро постає проблема з іноземними громадянами. У серпні ще кілька додаткових потягів буде пущено у напрямку Москви та Санкт-Петербургу. Загалом же залізничники зітхають із полегшенням – пік літніх перевезень подолали. Тож підводять підсумки, готують чергові реформи та планове подорожчання. Черги в касах менші, люди спокійніші, на вокзалі відносно мало народу. По всьому видно – більшість відпускників або вже встигли позагоряти, або як раз ніжаться на південному березі. Лише з Дніпропетровська у напрямку курортів цього літа було спрямовано дванадцять пар додаткових потягів. Втім, досконало вирішити проблему літніх залізничних перевезень не вдалось. Пані Яна працює квитковим касиром п”ять років. Зазвичай намагається всім догодити, шукає варіанти. Втім і відмовляти все рівно доводиться. Добові каси з січня видають квитки не пізніше ніж за добу до відходження потягу. Багатьом – незручно, ті, хто поспішає – задоволені. Бажаючих мандрувати зранку небагато. Відмову отримують лише ті, хто забув паспорт і виправдовуються: прізвища у квитках більше не вказують . Але ініціативу з відміни персоніфікації проїзних документів для економії часу їхньої видачі залізничники лише обмірковують. Тож правила залишились старими і пасажири терпляче чекають, коли надрукують їхні прізвища. У касах попереднього продажу квитків і напруги, і агресії більше. Бажаючі відпочити жаліються – у чергах тупцюємось годинами, персонал ласкою не бавить. Сезон спадає: тож кількість кас потроху зменшують, а нерви в касирів здають. Тим не менш, запевняє начальник вокзалу, за попитом споживачів, як і раніше, пильнують. Сервіс має відповідати вимогам. Наступного місяця, до речі, попит значно зменшиться. З першого вересня тариф знову планово зростає на п”ять відсотків. До періодичної непопулярності залізничники відносяться із розумінням, кажуть – нові ціни пасажирів лякають недовго. Але звикати – не значить не помічати недоліків. Співвідношення ціни і якості проїзду явно не на користь залізничників. Потяг Дніпропетровськ-Трускавець. Купейний вагон. Ціна квитка – майже сто гривень. Вікна, що тримаються на кілОчках, суцільні латкИ замість полиць та гачків і брудна білизна.