Життя над прірвою

14022

Падіння загрожує ще одному дніпропетровському будинку. Та цього разу причина можливої біди не зсув і не вибух – фундамент підмивають дощові води. Проблема існує кілька років, але комунальні служби не вживають ніяких заходів. А кожна нова злива провокує появу нових тріщин. Після вчорашнього “дощику” страдальці зрозуміли: слід бити в усі дзвони. Ці будинки зводились у двадцяті роки минулого сторіччя. Вони вистояли і під градом німецьких снарядів, а зруйнувати їх можуть банальні дощі. Двадцять років тому у дворі шостого будинку по вулиці Станція Лоцманська розпочали укладати фундамент новобудови. Риючи котлован, згадують мешканці, будівельники пошкодили зливовий колектор. Плтім роботи зупинили на багато років. Люди власноруч полагодили зливовку і жили б собі спокійно далі. Але два роки тому будівельники знову зацікавились пустирем. Котлован поглибили, колектор доламали і вдруге кинули будівництво напризволяще. Дощові та талі води з чотирьох вищих вулиць стікають тепер у яму, а потім – прямісінько під будинок. У Світлани Михайлівни цілий пакет листів. Як помітила руйнації, одразу почала шукати кінці проблеми. Добра купа паперів – переписка з районною владою, решта – відповіді мерії та прокуратури. А користі – нуль. Дочекалась лише однієї обіцянки, та й та – цяцянка. Кожна злива додає будинку нових тріщин. Ознаки руйнації скрізь – тріснуті стіни у під”їзді, покорчені шпалери у квартирах , надламана кахельна плитка та щілини коло вікон. Будинок, сумно жартують мешканці, постійно танцює. У ході обміну люб”язностями із чиновниками мешканцям повідомили: на будівництво дозволів не було. Хто винен у проблемі, вже довгий час розбирається прокуратура. А тим часом негода руйнує будинок. А справа-то дріб”язкова – потрібно просто полагодити зливовку.