Філокартисти розскажуть про невідомий Дніпропетровськ

Ми продовжуємо розповідати про цікаві історичні місця Дніпропетровська. Цього разу мова піде про архітектурний спадок радянської доби. Хоча більшість пам’яток дожила до наших днів, проте деякі можна побачити лише на світлинах колекціонерів. Разом зі знавцями міста наш кореспондент пройшов історичними стежками Дніпропетровська. Як не дивно, але подібних пам’ятників було навіть більше, ніж монументів радянським вождям. Вони стояли у скверах та парках. У подвір’ї на перехресті вулиць Гончара та Чернишевського філокартист Артур Турбінський знайшов унікальну скульптуру. Пам’ятник кенгуру тут звели у 50-х роках. На той час він розташовувався на території дитячого садочка, який знаходився прямо у подвір’ї. Цікаво, що ідейним натхненником пам’ятника кенгуру став один з високих партійних чиновників. Як з’ясував Артур Турбінський, цьому слугувала одна обставина. Посадовець і його дружина тривалий час не могли мати дітей, тому з відчаю прямо навпроти свого будинку він поставив незвичний пам’ятник як символ любові та материнства. Зараз пам’ятник, завдяки вандалам, знаходиться у жалюгідному стані. Втім, за словами Артура Турбінського, він і досі приваблює городян, зокрема, за легендою, сюди приходять подружні пари, які вірять: якщо доторкнуться до нього, у них народиться дитина. Символічні монументи знаходяться і в інших місцях. У парку Шевченка у радянську добу їх було декілька. Наприклад у пам*ятника бронзовго лева, якого поставили у 70-ті роки були попередники. За словами філокартиста, подібні монументи були досить популярними серед городян, адже їм приписували надзвичайні властивості. Втім, ці пам’ятники проіснували недовго: вже у п’ятдесятих їх знесли. Як не дивно, вони не вписались у ландшафт парку. Сьогодні подібні пам’ятники можна порахувати на пальцях. Радянські часи минули, а з ними і пропагування сімейних цінностей. Зараз таких монументів немає навіть у проектах міських архітекторів. Тематичні скульптури замінили на сучаснйи хай-тек зі скла та металу.