У Дніпропетровську з’явилась компанія, яка пропонує послуги з організації політичних зібрань

Мітинги за гроші. У Дніпропетровську з’явилась компанія, яка пропонує послуги з організації політичних зібрань. На тимчасову роботу беруть студентів, пенсіонерів та навіть інвалідів. Офіційно про фінансову винагороду відомо небагато. За словами директора фірми, гроші платять, втім, скільки коштує постОяти з плакатом – залишається таємницею. Місцеві політики запевняють: послугами таких структур не користуються, мовляв, виводять на вулиці лише ідеологічно налаштованих прихильників. В Україні політичні акції та страйки вже стали буденністю. Жодна виборча кампанія не обходиться без масового зібрання людей. Кожна політична сила намагається привернути на свій бік якомога більше прихильників. Громадяни стали таким собі інструментом в руках слуг народу. Підібрати вдалий інструмент допомагають і деякі приватні фірми. Микола Павлюченко у цьому бізнесі нещодавно. Усе почалось з піару крамниці друга. Потрібна була штучна черга – згадує Микола, аби створити біля магазину ажіотаж. Після успіху вирішили розвивати справу. Зараз компанія – єдина у місті, яка пропонує послуги з організації мітингів. Суми, які фірма сплачує учасникам акцій, Микола Павлюченко не називає. Однак визнає: безкоштовно стояти з плакатами бажаючих не багато. Діяльність таких собі рекрутингових фірм законом не заборонена. Адже чітких правил проведення масових заходів в країні і досі немає. Наразі організатори акцій керуються лише 39 статтею конституції, за якою громадяни мають право на політичні зібрання. За словами міських чиновників, усе, чим можуть зарадити органи самоврядування -визначати місце та час проведення акції. Головним замовником таких послуг в першу чергу стають політичні структури. Адже більшість партій у своїй діяльності керуються не аналітикою чи соціологічними дослідженнями, а популізмом та кон’юнктурою. На думку експертів, для українських політиків кількасот людей з плакатами є таким собі лакмусовим папірцем, який повинен підтверджувати їхню популярність у суспільстві. Популярність мітингів прийшла в Україну після 2004 року. Помаранчева революція спонукала політиків звернути увагу на громадську думку. Можновладці раптом усвідомили свою залежність від суспільства. А от розчарування людей у власних ідеалах змусило їх по-іншому дивитися на політичні процеси. Михайло Тонконогий – один з тих, для кого політика – це хобі. У свої 18 він брав участь майже у сотні мітингів. 12-річним хлопчаком був на Майдані, а два роки потому вже отримував особисту відзнаку від Юлію Тимошенко. У старому пакунку в нього зберігається чи не уся палітра політичних прапорів. Незважаючи на молодий вік, він встиг попрацювати з десятком партій – звісно, не безкоштовно. Розцінки різні – від 30 до 100 гривень можна отримати, постоявши кілька годин з плакатом. На думку аналітиків, розвиток рекрутингових фірм залежить від двох факторів. По-перше, від політичної ситуації в країні, а по-друге, – і найголовніше – від політичного режиму. Адже за останні п’ять років українську політику перетворили на комедійну виставу, в якій мимовільними глядачами стали українські громадяни.