Виставка допомогла знайти нащадків видатного кінооператора і фотографа Олександра Ковальчука

Проект, присвячений сторіччю від дня народження нашого земляка, кінооператора та фотографа Олександра Ковальчука, отримав продовження. Сюжети в новинах про відкриття виставки світлин з сімейного альбому Ковальчуків та інформацію в інтернеті побачили його нащадки. І, звичайно, побажали зустрітися із організаторами виставки, щоб подякувати і доповнити історію життя митця. Ця світлина дуже сподобалась Дар’ї Ковальчук. ЇЇ прадід несе на плечах своїх дітей-двійнят. Стиль творів Олександра Петровича та його друзів Дар’я впізнає, оскільки сама фотограф, хоча й аматор. Починала знімати плІвковою камерою. Коли зовсім чужі люди згадали про Олександра Ковальчука і організували виставку, його нащадки не змогли залишитись осторонь. Онучки приїхали з Нікополя, правнучки знайшлися у Дніпропетровську. Ініціатори проекту – колекціонер Нурія Бусигіна, краєзнавець Валентин Старостін та керівник кіноклубу Євген Шевченко – не очікували, що вийде така тепла зустріч. Завдяки гостям фотографії з виставки можна побачити під іншим кутом зору. Це був відпочинок. А для колег за цехом з Української хронікально-документальної студії Олександр Ковальчук залишався перш за все працелюбом і майстром кадра. Майже вся кінохроніка тридцятих-шістдесятих років, документальні стрічки, які використовуються зараз на телебаченні для відображення тієї доби, мають в титрах прізвище Ковальчука. Об’єктив його кіноапарата бачив і те, що потрібно було бачити за вказівкою партії, і те, що якнайкраще представляло справжнє і неповторне життя. Для Євгена Шевченка, одного з авторІв проекту історії кінематографії на Дніпропетровщині, кожен кадр таких стрічок – на вагу золота. Оскільки все, що можна знайти в архівах, доводиться купувати за досить великі гроші. Цей будиночок наврядчи потрапив до сюжетів, які робив Ковальчук. Але рідне подвір’я добре збереглося у пам’яті онучок кінооператора. І яблуня, з якої зривав плоди Олександр Ковальчук, досі тут. Час ніби зупинився та повернувся, як буває лише тоді, коли дивишься кіно.