За останні двадцять років в Україні збільшилась кількість людей похилого віку

За останні двадцять років в Україні збільшилась кількість людей похилого віку. Вони роками економлять на всьому, чекаючи від держави гідної пенсії. Більш пощастило довічно ув’язненим – за рівнем їхнього життя ретельно стежать міжнародні організації із захисту прав людини. Олександра Василівна тринадцять років на пенсії. Стаж роботи – сорок років. На долю не скаржиться, каже – руки є, ноги ходять – а це для таких, як вона, найголовніше. Більше половини пенсії витрачає на комунальні послуги та квартплату. Ніяких надмірностей, каже Олександра Василівна, з чоловіком – також пенсіонером – купують тільки найнеобхідніше, проте вважають своє життя більш-менш забезпеченим – на вдмінну від самотніх та хворих людей похилого віку. В’ячеслав Бігун також на забезпеченні держави – вже десять років. За вбивство отримав довічне ув’язнення. Таким, як він, не дозволяється працювати – з огляду на небезпеку. Вони не платять за комунальні послуги, мають медичне обслуговування та харчуються за розкладом. Єдине, чого не вистачає таким в’язням, як В’ячеслав – простору та спілкування. В’ячеслав постійно читає Біблію та розмірковує – як держава могла б виправляти людей, котрі зійшли із правильного шляху. За якістю життя українських пенсіонерів європейські організації не стежать. Люди похилого віку лише хочуть мати достойну старість в державі, де пропрацювали все життя. Олександра Василівна підрахувала – скільки пенсіонеру потрібно для цього грОшей.