Сьогодні відзначають Всесвітній День відмови від покупок

22718

День припадає на дату початку передноворічних розпродажів. У США цю п’ятницю ще називають чорною, тому що у великих супермаркетах й торговельних центрах утворюються натовпи любителів шопінгу. Щороку у скажених тиснявах перед магазинами гинуть люди. Сьогодні наша знімальна група з’ясовувала: шопінг – це терапія чи хвороба. На сьогодні Ганна запланувала шопінг. З ранку вона вже у торговельному центрі у пошуках обновки, в якій вже ввечері з’явиться на публіці. Дівчина каже, що раз на місяць балувати себе новоми речами – має бути золотим правилом кожної людини. Від цього і настрій піднімається, й почуваєш себе краще. Сучасні виробники товарів роблять максимум для людей, які готові купувати, – каже психолог Наталія Валедова. Іноді за рахунок нових придбань люди самостверджуються, і це стає для них сенсом життя. Свій статус шопоголіки формують кількістю дорогих етикеток на одязі, хоча, за словами фахівця, таке відношення до речей вже класифікується як хвороба. Шопоголізм – сьогодні вважається такою ж залежністю як ігроманія, наркоманія чи алкоголізм. Фахівці радять навчитися керувати своїми емоціями. Та використовувати шопінг лише, як терапію. Отримуючи приємні задоволення від шоппінгу не треба забувати про раціоналізм. Купуйте тільки те що потрібно а якщо не можете визначитись дочекайтесь до завтра на свіжу голову зробити це набагато легше. Маркетолог Ольга Рудобашта наголошує: кожен повинен усвідомлювати – усе в магазині зроблено спеціально, щоб мотивувати на покупку. Починаючи з дизайну, музики, яка звучить, закінчуючи навіть ароматом у повітрі. Та найголовніший гачок для покупців – це знижки. Втім, як би не старалися рекламісти та продавці, є чіткі правила шопінгу, дотримуючись яких, можна застрахувати себе від зайвих покупок. Розрізнити захоплення шопінгом та залежність від нього іноді буває дуже важко. Втім, українці поки що не так масово схильні до шопоголізму. Адже тридцять відсотків населення сьогодні знаходиться за межею бідності, а половина громадян більшу частину своїх доходів змушена витрачати на харчування, комунальні послуги та товари першої необхідності.