Мистецький Гелловін

Гелловін як збільшувальне скло. Саме такий фокус зробило містичне свято з Музеєм українського живопису. Виставка сучасних дніпровських художників, виступи акторів та музикантів проходили у потойбічній атмосфері. Що жахливого й разом із тим – смішного було у вечір музейного Гелловіну – дізнавалася Ірина Каблоцька.

Гелловін так Гелловін вирішили в Музеї українського мистецтва й зробили те, що в них виходить найкраще: подарували незабутні емоції.
Налякатися, а потім посміятися над своїми жахами, хоча б раз на рік. Це насправді тонізує. До того ж відбувається в музеї, тому надає можливість подивитися справжнє мистецтво.

Цього разу мистецтво причаїлося не лише у творах на стінах й стендах, а й в образах живих людей.

У такому вигляді з’явилися перед відвідувачами музею його співробітники. Мистецтво виправдовує будь-яку форму подання, навіть під “соусом” популярного свята.

Серійним художником – так жартома й в контексті Гелловіна назвали Алієва-Ковику. Втім нова добірка творів має серйозну тему людських пристрастей: пихатість, злорадство, рівнощі, скупість.

Чи затишно в цьому оточенні відвідувачам?

Як знати – чого чекати від таких персонажів?

В образі Дракули виявився викладач.

У житті граф Дракула звичайний викладач. Тому використовує метод популяризації знань, влаштовуючи власний театр. Костюм Дракули, до речі, зробив власноруч, навіть фрак придбав. Але розкривати всі секрети відмовився.

Невеличку, та справжню виставу, що вписалася в декорації свята, показали студенти театрального коледжу.

Публіка із захопленням вивчає сучасне мистецтво. Саме на нього перетворився Гелловін у Музеї українського живопису.