Колодій іде, весну веде
В Україні триває масниця, сиропусна неділя, бабський тиждень чи колодки. Усе це назва одного свята, що має стародавнє коріння. Вже багато десятиліть замість нього відзначають Масляну. Проте у праукраїнських традиціях головними на столі мають бути вареники, а не млинці. Історію народного свята, яке майже забулося – вивчала наша Марічка Курач.
Масниця або Колодій – свято, що завершує зимовий цикл. Його першочергова мета – поклоніння сонцю.
Випускники пані Світлани з коледжу культури та мистецтв минулого року ставили виставу за Колодієм. Тож довелося відшукати чимало інформації, аби правдиво зобразити праукраїнське свято.
За дослідженнями, воно сягає ще Трипільської культури та язичництва.
Пізніше, в українських селах, свято набуло й іншого значення. Колодка стала символом продовження роду. А цей період – часом залицянь. Бо після нього “весільний сезон” завершувався.
Проте, щоб колодку зняли, дівчині треба було заплатити: подарувати, наприклад, намисто, кольорові стрічки або солодощі. Інколи колодку прив’язували до руки матері, яка й досі не оженила сина. Тоді викуп платила вона.
Млинці, як й інші страви з молочних продуктів також готували, проте головними на столах в Україні все-таки були вареники з різною начинкою. Проте у минулому столітті, кажуть дослідники, суто наші традиції почали заміщувати “сусідськими”.
Свято Колодія або Масниці вважається матріархальним. Жінкам у цей період дозволяється розслабитися, відійти від повсякденних домашніх справ й позбиткуватися над чоловіками. Звідси ще одна назва – бабський тиждень.
