Три свята для одного храму

Одне з трьох храмових свят – день святої великомучениці Катерини – відзначили у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Свято збіглось ще з двома знаковими для собору датами. В цьому році виповнилось сто сімдесят років освячення Преображенського храму та сто сімдесят п”ять років з його заснування. У соборі відбулись традиційні урочистості – святкова літургія та хрестовий хід. Із закладення першого каменю у фундамент Спасо-Преображенського собору розпочалась архітектурна розбудова нашого міста. Будівництво собору має довгу й заплутану історію. Тричі його починали будувати й зупиняли – то через війну, то через недостатнє фінансування. Собор за грандіозним проектом французького архітектора Клода Геруа мав розташуватись там, де зараз лікарня імені Мечнікова. Його власноруч закладала Катерина Друга. Тоді часу, сил та грошей вистачило лиш на фундамент. Продовжив будівництво російський архітектор Іван Старов, який вирішив змінити місце майбутньої споруди. Спасо-Преображенський собор повинен був сягати шістдесяти п’яти метрів і мати масивні архітектурні форми на кшталт собору Петра та Павла в Римі, але у невеличкому губернському містечку не варто було зводити храм столичного зразка. Контролювати будівництво взявся сам Микола Перший, який вирішив швидше завершити справу, розпочату його бабусею Катериною. Сьогодні собор – найдавніша архітектурна перлина нашого міста та символ християнської віри Дніпропетровська. За радянських часів його перетворили в музей атеїзму. Прихожани сподіваються, що у майбутньому з храмом не відбуватимуться небажані метамарфози, а городяни зможуть милуватися ним ще долгая лєта.