Самара стає зоною “локального” екологічного лиха

Дніпропетровській владі чисте довкілля не потрібне. Екологія – останнє, що турбує міських чиновників. У цьому переконались мешканці дачних кооперативів по вулиці Байкальській в Індустріальному районі обласного центру. Протягом двадцяти років люди намагаються привернути увагу екологів, санепідстанції та комунальників до вирішення проблеми забруднення річки Самари каналізаційними стоками одного із заводів. Нечистоти потрапляють у річку в такій кількості, що риба обходить ці місця стороною. Дачники ж вимушені використовувати брудну воду для власних потреб. Уже не одне десятиліття б”є з труби цей фекальний водоспад. Каналізаційні води одразу потрапляють в річку, яка знаходиться в десяти метрах від відхідного колектора. Це одна із заток Самари, тож стоки безперешкодно потрапляють спочатку в Дніпро, а потім до наших кранів. Місцеві мешканці кажуть: бувають такі дні, коли каналізація настільки забруднює водойму, що там гине геть уся риба. Років п”ятнадцять тому, коли повітря було чисте, а вода прозора, дачники власноруч побудували декілька пляжів. Літній відпочинок планували проводити саме тут. Унікальна природоохоронна зона зі своїм мікрокліматом з кожним роком перетворювалась на відходник промислових підприємств. Заводи обрамляють дачну дільницю з усіх боків і вже підступились до ріки. Тепер замість лісосмуги перед очима дачників – доки, крани та баржі, а на зміну природній тиші прийшов постійний будівельний шум. А ось тут колись було улюблене місце для нересту риби. На березі цих природних водойм росли дерева, занесені до Червоної книги України. Тепер поодинокі скелети сухого гілля – все, що від них залишилось. Знищили люди і цей куточок дикої природи. За словами дачників, тут також з-під землі виросла нічийна труба, яка збирає стоки зі свинарника, лазні та туалетів. Тому болото, в яке перетворились джерельця, зараз приваблює хіба що комах. Багаторічна епопея зі зверненнями мешканців “Стеновика” триває і досі. Голова кооперативу бережно зберігає лист до силікатного заводу, датований ще вісімдесят восьмим роком. У ньому кервіництво водоканалу звинувачує підприємство в незаконному врізанні каналізаційних комунікацій в їхню систему. Минуло дев”ятнадцять років. Екологія змінилась, а герої конфлікту залишились ті ж самі. Тож знайти винуватців, як завжди, виявилось дуже складно. Представники заводу та водоканалу відхрестились від прокажЕної труби, отже, розв”язання проблеми можна було б чекати ще півстоліття. Проте сьогодні на місце події виїхали представники санепідстанції Індустріального району і нібито пройнялись проблемою. Ситуацією також зацікавилась природоохоронна прокуратура. Тож, чи зникне у Самари каналізаційна притока, ми обов”язково повідомимо в наступних випусках новин.