Чи догрались дорослі, якщо діти почали гратись у “Майдан”?

Останнім часом політичне життя  цікавить не тільки дорослих. Політика почала з”являтись навіть у дитячих іграх. Психологи та педагоги кажуть, що ніколи раніше українські школярі не були настільки політизованими. Можливо, незабаром ця гра з”явиться в комп”ютерному варіанті. Та діти грають в неї вже зараз. Між собою вони розподіляють ролі політичних лідерів та імпровізують Майдан. Класний керівник четвертого “Б” ще на минулому тижні звернула увагу, що під час прогулянки її учні зібрались разом і розмовляли дуже голосно. Учителька була, м”яко кажучи, здивована, за сорок років її педагогічного стажу подібне трапилось уперше. Раніше учні грали у мексиканські серіали. Тепер – у політику. Відмінниця Альбіна – перша леді четвертого “Б”. Саме вона запропонувала цю гру однокласникам. Ролі політиків розподілили за схожістю характерів. Януковичем став хлопчик, темперамент якого зовсім не янгольський. Особа українського прем”єра йому симпатична. На думку психологів, школярі вісімдесятих та дев”яностих різко відрізняються від сучасних. Перші в кращому випадку знали, хто є главою держави. Останні з легкістю можуть перелічити прізвища провідних політиків. Впливає телебачення та розмови дорослих. До того ж вивчення політичного устрою – частина навчальної програми молодшої школи. А четвертий “Б” у перервах ще і в Майдан грає. На щастя, відносини між політиками не відбиваються на відносинах між однокласниками. Всі розуміють, що це лише гра.