СНІД. Темпи розповсюдження хвороби не зменшуються

Двадцять першого травня в усьому світі відзначатимуть День пам”яті жертв СНІДу. За оцінкою лікарів, темпи розповсюдженості хвороби поки не зменшуються – маємо справу з наслідками сексуального буму дев”яностих років. Сексуальна революція і досі не вщухла, тому в Міністерстві охорони здоров”я б”ють на сполох. За неофіційними даними, там мають намір направити дві третини виділених на боротьбу зі СНІДом коштів на його профілактику. Чому українські хлопці та дівчата ставляться до СНІДу несерйозно та як привернути їхню увагу до проблеми. Подібні відеоролики наводнюють телевізійний екран двічі на рік: напередодні дня пам”яті жертв СНІДу (у травні) і в день боротьби з цією хворобою (у грудні). Решту десять місяців від проблем СНІДу нація відпочиває . Навіть зараз, напередодні дня пам”яті, в Дніпропетровську важко розшукати бігборд, де можна було б прочитати застереження від СНІДу. Розміщення відеороликів на телебаченні та установка бігбордів для українського бюджету справа занадто дорога. На тому, що вже давно запровадили на заході, економлять в Україні. Те, що стандартна соціальна робота на молодь не діє, фахівці зрозуміли давно. Темпи передачі ВІЛ статевим шляхом поки не зменшуються. За останніми даними, кількість ВІЛ-інфікованих споживачів наркотиків трохи поменшала ( раніше було сімдесят відсотків від кількості всіх інфікованих, тепер – сорок дев”ять). Втім кількість статевих заражень зросла: тепер це тридцять відсотків. Хлопці та дівчата не вважають за потрібне здавати тест на СНІД, свої стосунки вони починають з довіри один до одного. Так колись діяв і Микола. Про свій ВІЛ-позитивний статус дізнався три роки тому. Тоді йому був двадцять один рік. ВІЛ-позитивний Ігор з хворобою живе десять років. Каже, у дев”яності анти-СНІД пропаганда не була розвинена, та й зараз не діє стовідсотково. В обласному центрі боротьби зі СНІДом погоджуються: у питаннях СНІДу нація й досі не змінила свою свідомість. В першу чергу це молодь, серед якої найчастіше реєструються нові випадки зараження ВІЛ. Якісна програма боротьби зі СНІДом повинна мати якісне фінансування. На Дніпропетровщині, кажуть, справи з цим відносно непогані. Та розповсюдженість ВІЛ-інфекції вимагає додаткових коштів на боротьбу. Два з половиною мільйони – сума чимала. Та це – крапля в морі. От якщо б український уряд взявся за інформаційну підтримку цієї боротьби замість того, щоб боротись самому із собою, справа просунулась би швидше.