На Дніпропетровщині тридцять вісім тисяч безробітних шукає роботу

На кожного безробітного в області – половина однієї вакансії. Тобто попит перевищує пропозицію. Така загальна картина складається здебільшого завдяки мешканцям сіл. В обласному ж центрі, навпаки, вільних робочих місць більше, ніж безробітних. Сучасний ринок праці, – принаймні на Дніпропетровщині, – має одну особливість. Кожен п”ятий безробітний не може похвалитись навіть початковим рівнем кваліфікації. Піде він куди завгодно, аби за достойну зарплату та перспективу кар”єрного росту. Проблема в тому, що і перше, і друге роботодавець швидше запропонує не початківцю, а професіоналу. З такої протилежності інтересів і витікають топ-вакансії. У наявності вони є, але попиту на них немає. Цікава історія склалась і зі спеціальностями, які вважаються престижними, – юриста, бухгалтера, економіста. Людей, що мають відповідні дипломи, на обліку в центрі зайнятості стоїть доволі багато. Багато і відповідних вакансій. Утім робітник і роботодавець знаходять один одного далеко не завжди. Причина все та ж – нестача спеціалістів високого рівня. Банк вакансій, що існує у центрі зайнятості, задовольняє далеко не всіх безробітних. Статистика говорить сама за себе: велика кількість молодих людей намагаєтсья шукати роботу через знайомих або через так звані агентства праці. Часто на цьому заробляють аферисти. Врівноважити попит та пропозицію допоможе лише одне: збільшення офіційного прожиткового мінімуму, а отже, і середнього рівня зарплати в Україні. Якщо замість запропонованих вісімсот гривень тому ж бухгалтеру запропонують дві тисячі, він знайде змогу підвищити свою кваліфікацію і задовільнити роботодавця.