Науковці, практики і громадськість хочуть запобігти техногенній катастрофі

Чи доцільна подальша експлуатація каскаду гребель, збудованих на Дніпрі сімдесят-вісімдесят років тому? Науковці постійно сперечаються з цього приводу, і найбільше у спорах дістається Запорізькій ГЕС, на греблі якої кілька років тому були виявлені небезпечні тріщини. Запобігти техногенній катастрофі, до якої може привести прорив греблі, допоможуть спільні зусилля науки, практики і громадськості, вважають ініціатори проведення круглого столу в Придніпровській державній академії будівництва й архітектури. Ця зустріч – перша спроба знайти конструктивне рішення проблеми подальшої експлуатції гребель на Дніпрі. Звернення, під яким підпишуться всі учасники дискусії, незважаючи на різницю думок, буде розповсюджене по всіх наукових установах і громадських організаціях країни і направлене особисто Президенту України, тому що мова йде про серйозну небезпеку і – відповідно – серйозні витрати. Прорив будь-якого із шести водоймищ на Дніпрі спровокує прорив тих, що розташовані нижче. Всі греблі, і особливо Запорізька, вичерпали свій потенціал і потребують ремонту. Втім, кошторис реконструкції ще ніхто не підраховував. Автори технології заливання тріщин у бетоні особливим просоченням упевнені, що це найдешевший і найефективніший спосіб убезпечити греблі. Не виключені й інші пропозиції з ремонту основних фондів гребель. Існує також думка, яка виключає будь-який ремонт. Вона зводиться до ліквідації всіх гребель каскаду. Приблизно через десять-п’ятнадцять років береги Дніпра, на думку радикалів, повинні повернутись у свій первісний екологічний стан. Точка зору, яка потребує серйозного наукового обґрунтування. Головне, щоб свої, найбільш вагомі докази не привели самі греблі, вважають учасники. Адже досвіду у запобіганні передбачуваних, та все ж несподіваних ситуацій, у нас, прямо скажемо, зовсім мало. Вся надія на розум сучасників та міцність старого бетону.