Рідкісні графічні роботи Т.Шевченка виставлені у Дніпропетровську

Літературознавці та біографи Тараса Шевченка і досі гадають, чи бував великий письменник та художник у Катеринославі? Відомо, що він мандрував Придніпров’ям у тисяча вісімсот сорок третьому та у тисяча вісімсот сорок п’ятому роках. Та чи заїжджав поет у наше місто, – письмових свідчень немає. Так чи інакше, тепер його твори привезли до Дніпропетровська. Це рідкісні графічні роботи Шевченка, які з”явились у нашому місті завдяки співпраці Дніпропетровського меморіального Будинку-музею Дмитра Яворницького та Київського національного музею Тараса Шевченка. Зал для різних виставок створений у меморіальному будинку Яворницького влітку цього року. Це був вдалий задум. Тут уже працьовало декілька виставок – одна від одної краща. І всі не випадкові, всі додають до постійної експозиції, як і для особистості Яворницького, все більше цікавих рис. Тепер – це репродукції творів Великого Кобзаря, творчості якого Яворницький зі студентських років приділяв багато уваги. За своє життя Шевченко створив майже півтисячі художніх творів – портретів, малюнків, краєвидів, книжкових ілюстрацій. Ці двадцять робіт – частина багатої колекції Національного музею Тараса Григоровича Шевченка. Вони дбайливо відібрані і якнайкраще представляють особливості технік і тем. Велика вдача – дістати таку експозицію. У зв’язку з цим не перестає дивувати ціна квитків для відвідувачів виставки. Чотири гривні. Хоч у цьому є й великий зміст доступності до справжнього безцінного мистецтва. Можна майже безперешкодно прийти й подивитись на незрівнянну “Версавію”, яку Шевченко скопіював з твору свого вчителя Карла Брюллова. Саме за цю роботу він отримав звання академіка гравюри. А от від дворянського звання художник відмовився. Був непідкупним. Краєвиди й портрети, у яких ніби законсервувались думки художника. Про себе, про жіночу долю, про долю країни, яку він навіть пророкував. Наприклад, коли описав, як чекають рішення козацької ради посли Московії, Польщі та Туреччини рішення козацької ради, – до кого примкне Україна? Цікаво спостерігати, як у музеї перегукується час. І майже закільцьовується у портреті Яворницького, створеним троюрідним племінником Тараса Григоровича Шевченка.