Галич повернувся й у Дніпропетровськ

Днями культурна спільнота декількох країн відзначала дев’яносторіччя з дня народження видатного письменника, драматурга, поета-дисидента Олександра Галича. Зустрічі родичів, шанувальників та людей, які його добре знали, проходили у Парижі, Оттаві, Москві, Новосибірську. Дніпропетровськ займає особливе місце у цьому переліку, тому що саме тут поет народився. В якому будинку мешкала його родина, намагався дізнатись наш кореспондент. Директор музею “Літературне Придніпров я” Олена Аліванцева відгукнулась на наше прохання та навіть ознайомила зі змістом робочої папки Світлани Мартинової – співробітниці музею, яка розробляє тему життя та творчості Олександра Галіча, але поки що знаходиться у відрядженні. Сама ж Олена Валентинівна надала нам безцінну інформацію і показала копію довідки з Катеринославської синагоги про народження сина у родині Гінзбургів. Шукати місце помешкання родини Галича Олена Валентинівна починала зі своїм другом – відомим фотографом Юрієм Решетниковим, який і привіз у Дніпропетровськ дорогоцінну довідку. Та знайти потрібну квартиру і встановити, в якому саме з чотирьох будинків мешкала сім’я Гінзбургів поки що не вдалося. Відомо, що свого часу Олександр Галич приїжджав сюди, але теж не знайшов будинок. Пізніше його донька побувала у Дніпропетровську. Їй дуже хотілось відвідати рідний двір та посидіти тут на лавці.  Навряд чи на одному з ціх будинків з явиться колись меморіальна дошка на честь того, що тут у тисяча дев ятсот вісімнадцятому році народився Олександр Галіч. Період його життя у Катеринославі був зовсім нетривалим. Ще маленьким батьки відвезли його у Севастополь, потім у Москву. А з Москви вже відомий поет, драматург Олександр Галіч від їхав до Франції. Як виявилось-назавжди. Досі багато людей дивуються, чому обласканий долею та радянською владою успішний драматург почав обурюватись, раптом перейшов на сатиричні пісні під ледве помітні звуки гітари. Адже й голос він мав не співацький. “Нам слишком много врали хорошо поставленными голосами”, – казав поет. Із визнаного лауреата держпремій, зокрема премії КДБ, Галич перетворився на дисидента. У тисяча дев’ятсот шістдесят восьмому йому заборонили виступати перед ауиторією, виключили зі Спілок письменників та кінематографістів. Потім той же КДБ порадив залишити країну. Хто причасний до трагічної загибелі Олександра Галича у Парижі, і чи був це нещасний випадок, – невідомо. Це єдиний невідкритий досі факт із життя поета. Інші ж відомості – в документах, що зберігаються на Батьківщині видатного діяча.