Дніпропетровську не вистачає легенд
Щойно у місті припинили розмови про підземні ходи у парку Шевченка, як з’явилася історія про закопану понад півстоліття тому в Севастопольському парку церкву. Диму без вогню не буває. Легенда не така вже і безпідставна, – кажуть історики. Для більшості дніпропетровців не секрет: Севастопольський парк існує на місці колишнього кладовища. Втім, те, що у центрі парку була єдина на весь Катеринослав поминальна церква Лазаря Чотириденного, відомо переважно старожилам. Унікальність храму ще й у тому, що його побудували повністю на кошти царської родини. Олександр третій із дружиною та сином – майбутнім царем Миколою другим – побували у тоді ще дерев”яній каплиці-попередниці церкви на річницю Кримської війни. Коштів імператор не пожалкував. Церква вийшла просторою та міцною. Місцеві мешканці, посилаючись на дідівські розповіді, і досі вважають: за часів атеїзму сакральну споруду не вдалося зруйнувати, і вона досі похована під пам”ятником героям. Під куполом меморіалу – дзвінниця. Підтверджено факт і в новій енциклопедії з історії Дніпропетровська. “Меморіал наполовину – церква”, – вважає автор-краєзнавець. Міські історики не заперечують … втім, не підтверджують інформацію повною мірою. За документами, церква була сильно пошкоджена за часів Вітчизняної війни. Побоюючись руйнації, священники навіть панахиди служили під стінами храму. По закриттю кладовища церковне підвалля використали як братську могилу для перепоховання. Далі – розбили парк, а пам”ятка архітектури послугувала фундаментом для меморіалу. Розмови про необхідність відбудови поминальної церкви точаться у Дніпропетровську не перший рік. На карту Дніпропетровських храмів її, як заплановане будівництво, занесли ще у двотисячному. Гальмується процес через існування кількох проектів реконструкції парку. Жоден з них ще не затверджено. Місце майбутнього храму також чітко не визначено. Руйнувати меморіал не можна – він охороняється законом. Але щойно розпочнеться перебудова парку, історики займуться розкопками і обіцяють поставити крапку в історії знищення Лазаревської церкви.
