На модернізацію системи оповіщення бракує коштів

За рівнем техногенного навантаження Дніпропетровська область займає третє місце в Україні. Близько п’ятисот підприємств – у переліку потенційно небезпечних. Серед них – Дніпродзержинське хвостосховище радіактивних відходів, Дніпродзержинська та Кременчуцька ГЕС та Павлоградський хімзавод, де досі зберігається тверде ракетне паливо. При наявності таких небезпечних сусідів, в області недосконала система оповіщення: коштів на неї центральний бюджет не виділяє. В обласному управлінні з питань надзвичайних ситуацій поточним станом справ у галузі задоволені: рівень техногенних аварій дещо знизився, фінансування ж, навпаки, зросло. Якщо у 2005-му на запобігання аваріям виділяли всього триста тисяч, у 2008-му – шість мільйонів. Щоправда, рік поточний грошей навряд чи додасть, а вони області аж ніяк не завадили б. Одним із проблемних об”єктів мешканці області традиційно вважали Дніпродзержинську греблю. Якщо говорити про неї, – зауважує начальник обласного управління з НС, – слід згадати і Кременчуцьку, бо наслідки її прориву Дніпропетровщина теж відчує. Якщо ГЕС – небезпека віддалена, то ракетне паливо на Павлоградському хімзаводі – дуже близька. Тамтешні мешканці вимагають, щоб уряд виділив кошти на утилізацію небезпечної речовини. Фахівці говорять про можливість масштабної катастрофи. Вони підрахували: ціна питання – півмільярда гривень, яких районному місту Київ не дає. На випадок техногенних катастроф у Радянському Союзі існувала спеціальна система оповіщення: ввімкнена електросирена та мовні повідомлення, що сповіщали мешканців, наприклад, про необхідність евакуації. Стару радянську систему нещодавно вирішили перевірити українські урядовці. Але сигнал тривоги почули далеко не всі мешканці. Причина проста: на території області не вистачає електросирен. Щоб відновити систему оповіщення, потрібні або кошти, або спеціальна державна стратегія, – кажуть фахівці. Ні першого, ні другого Дніпропетровщина так і не дочекалась. Тож користується власноствореною регіональною. На реалізацію якої, до речі, теж потрібні кошти. За статутом, виділяти їх повинен центральний бюджет, з якого поки не надійшло ані копійки.