Пекарі просять державу відпустити їх на вільні хліба

Українських пекарів не влаштовує втручання держави у формування ціни на хліб. Вони скаржаться на відсутність рентабельності через інфляцію. Намагання держави зупинити зростання ціни на хліб називають втручанням у приватну власність. Річ у тому, що дев”яносто дев”ять відсотків хлібозаводів країни не належать державі. З початку року ціни на свою продукцію підвищили всі хлібозаводи країни. Хліб здорожчав на 5-12 %, це 10-15 копійок за кілограм. Головним аргументом пекарів стало здорожчання необхідних для виробництва продуктів та енергоносіїв. Переглядати вартість хліба, – кажуть вони, – було необхідно. Якщо розкласти ціну однієї хлібини, то половину займе мука, 12% – зарплата робітників, близько 10% – вартість газу та електроенергії. Останнє – на цукор, ванілін, маргарин, олію та інші витрати. Втім, із цього списку здорожчало не все. Наприклад, мука та розмір зарплати – майже на тому ж рівні. Перевіряти, чи відповідають темпи зростання ціни на хліб рівню здорожчання тих же енергоносіїв, в ідеалі повинна держава. Хліб – продукт соціальний, і відпустити ціну на нього – означає спровокувати соціальний вибух. Пекарі та їхні профспілки із цим не погоджуються. Хлібовиробники вимагають від уряду умов, за яких рентабельність хлібозаводів буде не меншою, ніж 12 %. Для порівняння: зараз цей відсоток у кращому випадку складає від 1 до 5. Якщо уряд не піде назустріч, хліб все одно продовжуватиме дорожчати слідом за інфляцією, – кажуть хлібопеки та їхні профспілки. Щоправда, і в протилежному випадку він не здешевшає. Єдине, що у цій ситуації може порадувати споживача, – величезна конкуренція на хлібному ринку. Врешті-решт, загальмувати зростання цін зможе саме вона.