Житель Обухівки відновлює традиції українського козівництва

Хобі, яке перетворюється на справу життя. Житель селища Кіровське за чотири роки зміг не тільки зберегти деякі види українських кіз, а й вивести рідкісні породи. Селянин мріє про справжню ферму. А поки щодня ганяє стадо з тридцяти голів до найближчої лісової галявини. У господарстві Дмитра Діякона кози з’явились випадково. Чоловік викупив двох тварин в місцевій станції юннатів. Там кіз хотіли пустити на м’ясо. Козяче молоко навіть рекомендують давати грудним малюкам. Зараз, каже Дмитро, дуже популярним стає масло з цього молока, бо воно також має цілющі властивості і дуже смачне. Показник удійності є першим при оцінюванні якості порід. Бура німецька, наприклад, дає дев’ять літрів молока на добу. Та заводник вважає, що й чотири літри від простої української кози – теж гарний результат. Рідкісні екземпляри Дмитру вдалося отримати завдяки схрещуванню. Новим поголів’ям він пишається. Козам прийнято давати людські імена, в стаді є Катя, Рада, Даша і Маша. У своєму стаді кози живуть за правилами, прописаними інстинктами. Новачки з-за кордону приживаються добре. Та зараз стадо поширилося й козівник, отримавши необхідний досвід, планує продовжувати тваринницьку справу. Землю під майбутню ферму Дмитру Діякону пообіцяли надати аж у Полтавській області. Отже, наступного сезону він запланував переїзд.