Соціально незахищені громадяни та мешканці населених пунктів, де є проблеми з працевлаштуваням є головними жертвами сексуального та трудового рабства

Поки українці мітингують на майданах, посадовці проводять кабінетні акції. Одна з них, наприклад, триває з 24-го листопада по 10 грудня. Вона так і називається – “16 днів проти насильства”. Увесь цей час говорять про протидію торгівлі людьми, проводять роз’яснювальні бесіди, семінари. Аби постраждалому надали статус жертви, та він міг, згідно до закону, отримати юридичну, психологічну і невеличку матеріальну допомогу, треба написати заяву до обласного управління сім’ї, молоді та спорту. Втім, зазвичай до держустанов звертаються одиниці. За цей рік на Дніпропетровщині статус постраждалого надали тільки одній людині. Це при тому, що у 2013-му повернулися з рабства 13 мешканців нашої області. Переважна більшість з них – жінки. Їх вербували та вивозили до Москви. У зоні ризику, як і раніше, соціально незахищені верстви населення та мешканці населених пунктів, де є проблеми з працевлаштуваням. Найбільш поширині сексуальне та трудове рабство. Людей використовують на будівельних роботах, у лісгоспах, сільському господарстві та жебрацтві. За підрахунками фахівців, з 91 року до сьогодні від різних форм рабства постраждало більше 120 тисяч українців.