Де різниця між природними парками та заказниками?

Де національні природні заказники, а де парки, напередодні сезону полювання мисливцям порадили розібратися ретельніше. Аби уникнути штрафів. Для цього презентували відповідні мапи. Значні обсяги природо-заповідного фонду приголомшили не тільки мисливців, а й місцевих мешканців. У його межах вони побачили власні земельні ділянки і стали бити на сполох, бо на цих територіях є чимало обмежень, зокрема, щодо мисливства та ведення сільськогосподарської діяльності. Яка різниця між природним парком “Орільський” та ландшафтним заказником загальнодержавного значення “Приорільський” та як змінюється територія природно-заповідного фонду області, – з’ясовувала наша знімальна группа.

Мальовничі краєвиди, різноманіття птахів та тварин. Ось з очерету злітає сіра чапля, а трохи далі перебігає поле косуля. Маша і Костя приїхали у гості до бабусі. Поєднують корисне з приємним. На вудку ще й рибку упіймали. Надати цій мальовничій землі особливого статусу додумалися ще у 98 році. Тоді за наказом Президента був створений ландшафтний заказник “Приорільський”. За словами чиновника – ще наприкінці дев’яностих, визначили ділянку розміром 790 гектарів. Ось на цих мапах жовтим кольором позначені кордони заказника. І після цього його межі жодного разу не змінювались. Саме на цій землі, згідно з документом, заборонялася сільськогосподарська діяльність, будівництво, випасання худоби і ще багато чого, що могло б зашкодити збереженню місцевої флори та фауни. Двадцять років з моменту створення заказнику про його межі та багатство публічно ніхто не сперечався. Аж поки цього сезону не оголосили відкриття полювання. Керівництво області зібрало мисливців разом з поліцією, екологічною інспекцією та повідомило: до заказника зі зброєю – зась. З минулого року, кажуть, облдержадміністрація опікується територією і мисливцям доведеться полювати за її межами. За порушення – штраф. Мисливці, вражені масштабами природно-заповідного фонду, забили на сполох. Мовляв, нема де більше полювати у Магдалинівському районі. Усі угіддя – природно-заповідний фонд. Навіть пікет у Дніпрі організували – щоб їм надали право полювати, де завжди. А у селищі Гупалівка нашу знімальну групу люди чекали з планом національного природного парку “Орільський”, датованим, щоправда, 2006-м роком. Місцевий мешканець Богдан почитав той план та зрозумів його по своєму. Єдина офіційна мапа, де зазначені межі національного заказника “Приорільський” і парку “Орільський” оприлюднена на сайті обласної ради, запевняють керманичі регіону. Поспілкувавшись з людьми, стало зрозуміло вони плутаються у мапах. Ані мисливці, ані місцеві мешканці не бачать різниці між природним парком “Орільський” та ландшафтним заказником. Останній – це та сама природна перлина національного значення. Саме там діють усі обмеження щодо мисливства та сільськогосподарської діяльності. Інша справа природний парк “Орільський”. Аби збільшувати природно-заповідний фонд області, з 16 року діє відповідна програма. І саме парк, – зразок того, як це робитимуть. Проект формування екологічної мережі регіону затвердили у 17-му. В рамках нього запроектували національний природний парк “Орільський”. Його межі, запевняють, ще не визначені. Він розташовуватиметься на території 5 районів. З керівництвом кожного – триває діалог. Переговори,кажуть, не рідко досить не прості. Місцеві і побоюються численних обмежень, зокрема, – зменшення кількості пасовищ, позбавлення права на сільськогосподарську діяльність, заборони на полювання. Отже, налагодити діалог, обласним керманичам, кажуть, поки вдається, не з усіма. Позначати ж межі заказника “Приорільського” запевняють – справа міністерства екології. У тих до позначок за двадцять років ще руки не дійшли. Але з об’єктами обласного значення інша справа – позначати їх кордони мають за кошти обласного бюджету. І гроші вже є. Стовпчики та позначки для визначення кордонів заказника необхідні вкрай. По-перше, їх добре бачитимуть мисливці. Але головне – місцеві. Немає меж та контролю, а отже й відповідальності за порушення. За двадцять років встановити таблички, що позначають заказник, у кількох його частинах спромоглися лишень місцеві жителі. Представники УТМР територією опікувалися. Якщо їм заборонять туди доступ, хто виконуватиме їхню функцію? Поки відповіді немає.