Мисливці Новомосковського району рахували дичину на своїх угіддях

Полювання з камерою. Всього у товариства військових мисливців у нашій області понад сорок тисяч гектарів землі. І щоб отримати дозвіл на відстріл тварин, їм необхідно кожного року проводити так звану таксацію – рахувати поголів’я.Наш Єгор Ромахло теж рушив до лісів Дніпропетровщини та навіть зустрів рідкісних тамтешніх мешканців.

Шикування, інструктаж і тільки після цього можна рушати до лісу. Мисливці ретельно готуються до підрахунку дичини. От й Іван Карпович не пропускає жодну з таксацій починаючи з 67 року!

Аби результати таксації затвердили у департаменті екології, мисливці мають пройти до двадцяти відсотків угідь пішки та на власні очі побачити тварину або ознаки її життя. Ось і ми натрапили на слід нікого іншого як справжнісінького кабана.

Далі ж ми разом з іншими мисливцями сідаємо до засідки.

Повна тиша та максимальна увага. Так і виглядає процес таксації дичини. Частина мисливців прочісує ліс та виганяє тварин на комісію, яка і рахує поголів’я.

Зо двадцять хвилин очікування – і у якихось 50-и метрах від камери чкурнув чи не найменший мешканець лісу.

Хоч і з далеку, однак показала себе одна з хижачок цих країв – лисиця. А от мисливцям, які у цей час були в інший частині лісу пощастило ще більше. Адже на них вийшов місцевий гігант – справжній лось.

Загалом у підрахунку звірів брали участи майже півтори сотні мисливців. Усі результати задокументовані та відправлені на затвердження до лісництва та екологів. І тільки потім, у разі схвалення, чоловіки отримають “зелене світло” для полювання.

Та навіть після затвердження лімітів на відстріл – мисливцям доведеться чекати до осені аби взяти рушниці до рук. Адже саме тоді офіційно стартує сезон полювання на парнокопитну дичину.