Освіта – чи дійсно вона доступна кожному?
У Дніпрі восьмирічного хлопчика з аутизмом відмовляються приймати до школи в перший клас. Мовляв, йому підійде лише індивідуальне навчання. Натомість, мати хлопчика переконана: син здатен опанувати інклюзивну освітню програму. Відтак грубо порушуються права її дитини. В ситуації розбиралася Валерія Бовша.
Арсеній завзято готується до першого класу. Попри непростий діагноз — поведінковий аутизм — він опановує прописи та навіть потроху говорить англійською. Хлопчик відвідував дитсадочок навчально-реабілітаційного центру № 1. Та у початкову школу там його прийняти не можуть — цьогоріч не набралася достатня кількість бажаючих для відкриття першого класу.
Оббиваючи пороги, пройшла справжні пекельні кола, ділиться мати Арсенія. Усюди відповідь одна: її сина у школу не приймуть. І це при тому, що жінка має висновок спеціальної комісії: хлопчик здатен навчатися.
“Така дитина може навчатися в спеціалізованому закладі, а також у звичайній школі середньої загальної освіти дітей з інтелектуальними порушеннями.”
У середній школі поблизу будинку жінці запропонували тільки індивідуальне навчання. Це їй аж ніяк не підходить — виховує Арсенія сама, тож вимушена заробляти на життя.
Ось це 97 школа. Саме тут, за місцем проживання, і мав би навчатися Арсеній.
Ми звернулися до керівництва навчального закладу. Директор розповідає: пані Юлія дійсно до нього приходила, але жодних документів не показала.
“Я не можу вчинити проти законодавства, проти нормативних актів. Потрібно організувати інклюзію — будемо організовувати. І фахівців будемо шукати, і так далі — нема питань в цьому.”
Додає: вже попередньо розмовляв з керівником реабілітаційного центру, у якому Арсеній відвідував садочок. І вважає, що організація інклюзивне навчання для цього хлопчика може виявитися нереальним завданням. Наразі школа переповнена, у кожному першому класі понад три десятки учнів. А ресурсної кімнати в закладі немає. Тож припускає, що хлопчику все ж краще підійде саме індивідуальна освіта.
“Вони не відвідують школу, вчителі ходять до них додому. Є домовленості, коли діти приходять в класи, приходять сюди до вчителів спілкуватися — це вже за згодою батьків і їх бажанням.”
Слова керівника 97-ї школи підтверджують і в обласному управлінні освіти. Там добре знають і Арсенія, і його матір. Єдиний навчальний заклад, який наразі можуть запропонувати дитині з таким діагнозом — це спеціалізований центр “Надія” на житломасиві Тополя.
“Там більш соціалізація, де можна переключитись у будь-який час, поміняти різновид дії й продовжувати таким самим навчання. В будь-якому разі соціалізація — і є навчання для певної категорії дітей.”
Юлія ж на таке не згодна. Переконана, що здібностей її сина вистачить для повноцінного здобуття середньої освіти.
Іншого варіанту освітяни наразі запропонувати не можуть. Мати Арсенія ж вважає таке рішення порушенням прав її дитини. І збирається звертатися до вищих інстанцій.
