14-го грудня відзначають День ліквідаторів аварії на ЧАЕС

Одразу після катастрофи 1986 року, для проведення робіт на аварійному блоці ЧАЕС та навколо нього, почали прибувати фахівці. Пізніше цих людей назвали ліквідаторами. Серед них був й Володимир Лисюк. Чоловік зі своїм пожежним загоном працював у зоні відчуження цілий місяць. Якою ціною захистили Україну та світ від “мирного атома” – дивіться у сюжеті Єгора Ромахло.

Від цих кадрів просто холоне кров. Вночі 26 квітня 1986 сталася одна з наймасштабніших атомних катастроф у історії людства. Аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС.

Ті, хто першими кинулись на боротьбу з пожежею, навіть не знали про справжню небезпеку. Вони й постраждали найбільше. З такою дозою випромінення вижити було нереально. Населення ж Прип’яті почали евакуювати лише через 35 годин після вибуху.

Для ліквідації наслідків аварії всього було залучено понад 600 тисяч людей! Перша група пожежників з Дніпропетровщини – 205 вогнеборців — була направлена до Чорнобильської зони вже у червні.

Володимир Васильович у ті роки був заступником начальника обласного управління пожежної охорони. Коли чоловік прибув зі своєю командою до Прип’яті, це вже було місто-привид. Про свої перші враження від побаченого чоловік пам’ятає й досі.

Чоловік згадує: їхній загін мав кілька задач — гасіння пожеж на території електростанції та зони відчуження, а також обробка опроміненої техніки. Тільки за перший день Володимир отримав дозу радіації аж у 3 рентгени. Це в рази перевищує норму.

Загалом команда дніпропетровських пожежників пробула у Чорнобилі та Прип’яті місяць. На жаль, цього вистачило, аби ліквідатори отримали величезну дозу опромінення.

Володимиру Васильовичу зараз вісімдесят чотири. Чоловік ще у дві тисячі одинадцятому переніс операцію з видалення пухлини. Зараз почуває себе добре. Згадуючи події 1986-го, героями ані себе, ані свій загін не називає. Каже, просто виконували свою роботу.

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com