РОЗРОБЛЯЄМО БАГАТО, ТА РЕАЛІЗОВУЄМО ВКРАЙ МАЛО

Впровадження наукових розробок, складових інтелектуальної власності, буксує. Про нестачу досягнень у науковій сфері говорити не доводиться. Гірші справи з просуванням інноваційного продукту, який би приніс фінансові поповнення. На раді ректорів у Національній металургійній академії говорили про стратегію управління інтелектуальною власністю та про її адаптування в нашому регіоні.

Посягання на інтелектуальну власність – проблема, яку перебільшують. Питань до законодавства немає, інша справа – судочинство. Більшість суддів не можуть узятись за розгляд подібних питань через некомпетентність, – гаряче доводить один із учасників заходу. Більше всього страждають від несумлінної конкуренції торгові марки.

Що ж стосується науки, то тут інша проблема. Було б що захищати. І хоч знання приносять неабиякий прибуток, в Україні та й у Дніпропетровську цим користуються не всі підприємства й вузи. Науковцям же без урахування ринкових вимог перевести інтелектуальну власність у капітал доволі складно. І більшість розробок покриваються пилом на полицях.

В Україні більше десяти тисяч розробок на рік, реалізованих – набагато менше. Домогтись, щоб праця перетворилась на інтелектуальний продукт, справа копітка, визнають самі ж учасники заходу. Й знову нарікають на незнання складових грамотного й успішного просунення інтелектуальної власності.

Чужі для регіону теми, які зараз викликають чимало балачок, обіцяють потихеньку впроваджувати.