Цікаве — поряд! 

Архітектурним дивом називають храм Святого Духа у селі Сурсько-Литовському. Споруда майже точна копія церкви Воскресіння Христового у кримському Форосі. Але цей факт не єдиний, що привертає увагу місцевих жителів та гостей села. Храм діє вже три роки й поступово наповнюється унікальним матеріальним і духовним змістом. Що побачила в ньому наша знімальна група — дивіться у наступному сюжеті.

Ще на під’їзді до села Сурсько-Литовського можна помилуватися краєвидом. У якому перлиною сяє православний храм.

Звести саме такий храм — ідея отця Дмитра. Він у 2002 році отримав цю парафію з маленькою церквою у колишньому будинку священника. І вирішив — на місці другої церкви, яка згоріла ще у 1924 році, повинна з’ явитися особлива, дивовижна. Бачив таку у Форосі.

Гроші на незвичайний храм збирали по копійці.

Допомагали різні люди й навіть посольство Білорусі. Тут треба пояснити, що назва селища Сурсько-Литовське складається з двох частин. Одну подарувала річка Мокра Сура. Другу — народ, що приїхав у ці краї 226 років тому. Півтори тисячі литвинів, як тоді називали білорусів, за наказом імператриці Катерини другої, приїхали й оселилися в українському степу. Займалися вівчарством і мануфактурою.

Церква простояла сто років до того дня, поки її не спалили. І весь час, з 1924 року, святе місце було пустим. Ніби чекало саме такого дива.

Справа дійшла до куполів лише після десяти років будівництва.

В нього є своє ім’я Це храм Святого духу. Він дуже схожій на той, що існує у Форосі. Але його фундатори й місцеві жителі сподіваються не те, що в нього буде своя, неповторна історія.

Немало особливостей й всередині Святодухівської церкви. По-перше — білі стіни, височенний купол, який, наче ракета, здіймається до неба. Тут невдовзі повинне з’явитися панікадило, тобто красива люстра. А чудовий дубовий вівтар заповниться іконами. Але і зараз храм дивовижний. В ньому постійно хочеться співати.

Нові дзвони зроблені на замовлення. Кожний зі своїм голосом.

Зазвичай це роблять помічники, а батюшка тим часом веде службу. Але для нашої знімальної групи роблять виключення.

Кажуть, вночі куполи цього храму сяють без штучного підсвічування. Ще одним дивом вважається унікальний “крюковий” спів церковного хору під час служби.

Іконостас у своєму повному вигляді в майбутньому також приверне увагу і парафіян, і мистецтвознавців. Бо ікони тут пише професійний художник і священник Дмитро Гаврилюк. Автор ідеї створення храму, який вже став дивом нашого краю.