Абсолютно якісна

Вода з насосно-фільтрувальної станції Ломівська після реконструкції – придатна для вживання. Про це заявили представники міськради Дніпра та керівництво “Водоканалу”. Але визнали – рідина, яку отримують з кранів абоненти, далека від стандартів. Усе через зношеність мереж та неспроможність місцевого бюджету розв’язати проблему.

Ломівська насосно-фільтрувальна станція забезпечує водою усе лівобережжя – це 30% абонентів Дніпра. Реконструкція коштувала близько сімдесяти мільйонів гривень. Як заявив керівник підприємства, такі витрати виправдані. Адже вдалося поліпшити якість води та отримати економію електроенергії на 25 %.

Під реконструкцію потрапила котельня, що опалює підприємство, помпове обладнання, системи фільтрації та знезараження. Також замінили запорну арматуру. Оці заіржавілі конструкції – саме її залишки. Станція забирає воду з Дніпра на глибині 9 метрів. Завдяки насосам спрямовує її на реагентний пункт, де додають знезаражувальні речовини.

Приміщення з фільтрами нагадує великий басейн, відчутно пахне хлоркою. У працівниці зі шлангом – своя відповідальна частка роботи.

Станція розрахована на очищення ста тисяч метрів кубічних на добу. У якості фільтрувального матеріалу раніше використовували пісок, зараз – цеоліт та антрацитову крихту.

Кажуть, на виході вода достатньо чиста, щоб її можна було пити.

Але зовсім не таку води отримують у підсумку абоненти лівого берега. У міськраді навіть не намагаються заперечувати цей факт.

Попри те, що “Водоканал” нещодавно підняв розцінки, впоратися із проблемою застарілих мереж він не може. Кажуть, щоб з кранів в абонентів потекла дійсно питна вода, потрібна загальноукраїнська програма та десяток років стабільного фінансування.

Тож містянам радять, окрім сплати комунального платежу на воду – витрачати кошти ще й на систему доочищення. Принаймні цей шлях для себе обрав заступник мера.

Щодо подальших планів поліпшення якості водопостачання, то наступною реконструюватимуть Кайдацьку насосну станцію, яка забезпечує водою правий берег міста.