Пленер, як натхнення

Саме натхненними повернулися дніпропетровські художники з двадцять першого міжнародного Рєпінського пленеру, який відбувся у Чугуєві. Цей мистецький захід приваблює творців зі всієї України. Однак запрошують туди лише членів Національної спілки художників. Вперше Рєпінський пленерт відвідали три митці із Дніпропетровщини. З якими враженнями повернулися – Ірина Каблоцька розпитала. 

Для художника пленер це можливість писати етюди й картини з натури. Вийшов на вулицю, ось і пленер. Цього разу ці три майстри живопису збираються не працювати , а показувати, що вони створили на іншому просторі – поблизу Чугуєва. Там нещодавно відбувся 21 рєпінський пленер. Краєвиди – саме звідти.

У Чугуєві все, що нагадує про видатного земляка включили в туристичні маршрути. Та головне, протягом двадцяти років там влаштовували міжнародні Рєпінськи пленери. Зараз на двадцять першому учасники були лише з України. В тому числі й троє – з нашого краю.

Втім конкуренція відчувається лише спочатку. Потім кожен з дванадцяти учасників пленеру настільки заглиблюється у роботу, що дивитися на колег просто ніколи.
Художники привезли з собою велику кількість етюдів. Деякі залишаться в такому ж вигляді, дещо перетвориться на великі полотна. А були й ті, які подарували Чугуївській галереї.

І все ж головне – це участь та спілкування із колегами, кажуть художники. Учасників організатори забезпечили всім необхідним. Щоб нічого не заважало натхненню.

Ярослав Милосердний привіз багато етюдів. Деякі з них вже високо оцінили колеги художники і організатори. Спочатку Ярослав навіть не сподівався, що отримає запрошення. Резюме учасників розглядали кілька місяців.

Одним з нових бажань, яке виникли у митців після чугуївського пленеру: а що якби провести щось подібне й у Дніпрі?